Є. Д. ЧАК - Складні випадки українського слововживання

Дуже

Дуже — прислівник, що вказує на інтенсивність якоїсь
ознаки дії або ознаку іншої ознаки. Вживається з
дієсловами (дуже поспішав), прикметниками (сполучаючись із
звичайним ступенем — дуже гарний), дієприкметниками
(дуже посивілий), іншими прислівниками (дуже сміливо).
Інколи прислівник дуже неправильно вживають у
сполученні І8 словами, що означають найвищу міру якості:
«дуже чудовий» («дуже чудово»), «дуже величезний».
Виникав тавтологія не тільки семантична, а й граматична
(порівн. правильне: дуже великий або величезний).

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.