Запал, запал. Запал— «пристрасність», «запальність»,
«натхнення», «азарт».
Історик наш любив метелики ловить
І часто в запалі, достойнім Ціцерона,
Замісто розгортать нам хартії століть,
Провадив, як і де впіймав він махаона
(М. Рильський).
Я прагну в слові відтворити
Усю республіку свою:
І запал трудової битви,
І шал у лютому бою (Л. Дмитерко).
«Лицар (з найнижчого уступа скелі). Святий цей
запал, а проте даремний. Що з того буде!» (Леся
Українка).
В усній мові, плутаючи наголос, нерідко вимовляють
запал, що має інші значення (термінологічні) —
вживається у техніці, сільському господарстві, ветеринарії.