Збиткуватися. Часто це дієслово неправильно
вживають з додатком у родовому відмінку з прийменником
з («збиткуватися з хлопця») замість додатка в орудному
відмінку з прийменником над (збиткуватися над хлопцем).
«Ще мало ти на світі пожив, щоб збиткуватись над
господарями» (М. Стельмах).
«3-й вартовий (від храму).
Не стало Гектора, не стало й глузду.
О, той не марнував би часу нам,
не збиткувався б над підвладним людом,—
сам був герой, та й іншим ціну знав…»
(Леся Українка).
Очевидно, неправильно вживається дієслово
збиткуватися під впливом його синонімів — знущатися, глумитися,
глузувати, які в літературній мові здебільшого виступають
з додатком у родовому відмінку з прийменником з
(знущатися, глумитися, глузувати — з кого?).