Збірка, збірник, зібрання. Ці слова часто не розрізняють
за значенням, тим часом кожне з них мав свої смислові
відтінки.
Збірка — це однотомне або кількатомне видання творів
одного автора. Наприклад: «збірка віршів Сосюри»,
«збірка оповідань молодого прозаїка» і т. ін. «Перша книга
Тичини — збірка віршів «Сонячні кларнети» — вийшла в
1918 році, хоча в своїй основній частині складалася в
творів, написаних у дореволюційні часи» (Л. Новиченко).
«Гребінка своєю збіркою блискуче підтвердив прогресивну
думку про життєвість і необхідність введення в літературу
живої української народної мови» («Радянське
літературознавство»). «Свою збірку поезій Ю. Яновський назвав
«Прекрасна УТ». УТ —це Україна трудящих». «…1939 р.
видано повну збірку творів Шевченка у п’яти томах»
(«Радянське літературознавство»).
Збірник найчастіше вживають, коли мова йде про
книжку, в якій зібрано художні твори або наукові статті
кількох або багатьох авторів, тексти певного призначення, різні матеріали, документи» Наприклад: філологічний збірник,
збірник диктантів, Збірник наказів і розпоряджень
Міністерства освіти УРСР.
Зібрання означає сукупність творів якогось автора,
багатотомне видання творів певного автора (слово зібрання
в інших значеннях не розглядаємо).
«П’яте видання — повне зібрання Творів В. І. Леніна
в 55 томах — випускав за постановою ЦК КПРС Інститут
марксизму-ленінізму при ЦК КПРС з 1958 р.» (УРЕ, т. 14,
1963, стор. 297).
Багатотомне видайня творів одного автора можна
назвати і зібранням і збіркою (наприклад: «Двадцятитомне
зібрання творів І, Я. Франка» і «Двадцятитомна збірка
творів І. Я. Франка»), але про однотомне видання творів
одного автора кажуть, що це збірка, а не зібрання.
Отже, збірка найчастіше вживається, коли в книжці
зібрані твори одного автора, збірник — коли різні
документальні матеріали або твори різних авторів; зібрання —
багатотомне видання творів одного автора.