Керівництво, керування, управління. Слово керівництво здебільшого виражає спрямовуючий характер діяльності людини або групи людей, під проводом яких, на чолі з якими здійснюється діяльність певного колективу. «Під керівництвом Комуністичної партії в Радянському Союзі ліквідовано експлуататорські класи, склалася й зміцніла моральна і політична єдність радянського суспільства» (Статут КПРС).

Крім того, керівництво виступає ще як збірне поняття, що означає групу керівників установи, організації та ін. «Глянувши на Кузя, у якого раптом на обличчі проступила поштивість, Дорош відразу зрозумів, що появився сторонній і, напевно, із сільського або і районного керівництва» (Г. Тютюнник).

Керування має відтінок регулювання, спрямовування якоїсь тривалої або постійної дії, процесу в певних межах, рамках. На відміну від слова керівництво, що означає настановчу, часом законодавчу діяльність, слово керування виражає керівну дію виконавчу, регулювально-спрямовуючу, здійснювану в межах системи, структури, до яких входить керований об’єкт. Слово керування характеризує керівну діяльність вужчу, ніж керівництво, імасштабами, і сферою дії. «Розв’язання проблеми керування термоядерними реакціями відкриє для людства нове могутнє джерело енергії» («Наука і життя»). «Член партії повинен: …брати активну участь у політичному житті країни, в керуванні державними справами, в господарському і культурному будівництві» (Статут КПРС).

У системі зв’язків між словами в реченні виступає керування – «такий вид підрядного зв’язку між членами словосполучення, при якому пояснююче слово (іменник або його еквівалент), обслуговуючи підпорядковуюче слово, набирає певної форми непрямого відмінка» (Словник лінгвістичних термінів).

Як музичний термін, коли мова йде про конкретне виконання твору, слід вживати тільки керування (диригування оркестром, хором), без варіанта керівництво, як пропонує «Русско-украинский словарь для средней школы» Д. І. Ганича і І. С. Олійника. Навпаки, коли йдеться про загальне відання художньо-виконавською діяльністю певного інструментального ансамблю або вокального колективу, про очолювання його, треба вжити слово керівництво. Наприклад: «Оркестр народних інструментів працює під керівництвом заслуженого діяча мистецтв Володимира Іванченка» (тобто художній керівник оркестру Іванченко) і «Нові твори радянських композиторів виконав оркестр народних інструментів під керуванням Олександра Завгороднього» (тобто під час концертного виступу диригував Завгородній).

На жаль, у шеститомному Українсько-російському словнику АН УРСР (т. 2) про диригування рекомендується говорити тільки як про керівництво, а керування як музичний термін навіть не згадується.

До слова керування семантично дуже близьке управління. «Мічурінська наука про управління природою рослин полягає в гібридизації з спрямованим вихованням гібридів» («Наука і життя»).

Часто керування і управління виступають як дублети – майже без відтінків. Це буває, коли йдеться про механізми й прилади, що керують ходом машин, та їхню роботу. Порівн.: «Посадку корабля [«Восход-2»] вперше здійснено з використанням системи ручного керування» («Літературна Україна») і «Леся розповідала, ні на мить не відриваючись від пульта управління» (А. Хижняк).

Проте назва установи, адміністративної одиниці не варіюється: завжди вживають тільки слово управління. «Управління готувало ще одну експедицію» (С. Журахович). Порівн.: керуючий справами Ради Міністрів і Управління справами Ради Міністрів.

Отже, в загальних рисах, керівництво – дія настановча, часом – законодавча; керування – регулювально-спрямовуюча, виконавча, здійснювана в певних межах.