Коливання, хитання, вагання. Стилістична помилка у вживанні цих слів дуже поширена. Особливо часто замість вагання вживають слово коливання.

Коливання означає ритмічний рух вперед і назад з похитуванням. «Якісь тіні перебігали його обличчям, може, від гілля каштанів, може, від легкого коливання ліхтарів» (О. Донченко).

Жайворон у небі, жита коливання,
в мареві тремтливім села і сади…
Перші і несмілі промені кохання,
рейки і вагони, і копри, й мости… (В. Сосюра).

«Звукові коливання, зібрані вушною раковиною, передаються через своєрідний тунель – слуховий прохід – до барабанної перетинки, а від неї – до маленьких слухових кісточок». Друге значення – зміни в рівні чогось: коливання температури, коливання цін.

Хитання у фізичному значенні – «погойдування» (переважно на морі, під час їзди). «Човен хитається» – назва п’єси Ярослава Галана». «Зуб хитається». «У паркані дошка хитається».

А тут, у ботанічному саду,
Екзотика, для нас лиш екзотична,
Колони пальм, гущавина одвічна,
Хитання віт в ритмічному ладу (М. Рильський).

У переносному значенні хитання вживається для характеристики дій людей, які не мають певної, прямої лінії поведінки, збочують з раніше обраного шляху. «Ленін указував на необхідність здійснення союзу з представниками природознавства, які схиляються до матеріалізму і борються за нього, проти філософських хитань у бік ідеалізму і агностицизму» («Комуніст України»). «Хитання між демократизмом і буржуазним лібералізмом характерне, наприклад, для О. Маковея, хоча в його творчості і культурно-громадській діяльності визначальним був завжди демократизм» («Радянське літературознавство»).

Вони гартуються в запальній боротьбі,
між них хитань і розпачу немає.
Мільйони їх, суворих вояків,
вперед їх рушить і любов, і гнів… (В. Сосюра).

Вагання вживається звичайно для характеристики поведінки живих істот, морального стану людей і виражає нерішучість, несталість, сумнів. «Я знав, як тепер повинен діяти. Жодного сумніву, ніякому почуттю вагання в моїй душі не було тепер місця» (Ю. Збанацький).

«Над Полтавою летіло бабине літо. Скільки сягав зір, в’юнилися в блакитній високості незліченні білі нитки, то плавно опускаючись, то знову підіймаючись в прозорих потоках повітря. Одні летіли швидше, інші повільніше, на мить затримуючись, немов у ваганні, і потім знову рушаючи з величним спокоєм далі. А з-за дахів будинків, з глибокої синяви небес уже проступали інші і все пливли» (О. Гончар).

Доволі млосного зітхання!
На повні груди, без вагань
Вдихай ненависть і кохання,
Переступай останню грань (М. Рильський).

Отже, коливання вживається тільки у буквальному, фізичному значенні, ніколи не виражає дій живих істот. Коливання характеризується ритмічністю і межами поширення дії, амплітудою; у контексті може про це не йти мова, але це завжди мають на увазі, вживаючи слово коливання. Коли йдеться про коливання як зміну чогось (цін, температури), значення ритмічності не передається.

Хитання у фізичному значенні виражає або погойдування, або рухомість при нещільному приляганні. У переносному значенні характеризує непослідовність дій людей, деякий відхід від основної лінії.

Вагання виражає нерішучість у діях мислячих істот, відсутність моральної сили для вибору одного з кількох можливих шляхів.