Кольоровий, різноколірний. Кольоровий – значить «не білий і не чорний, забарвлений в якийсь колір». «Кольорова металургія – важлива галузь промисловості Казахстану. За видобутком і переробкою кольорових металів, за виробництвом свинцю, міді й цинку республіка займає провідне місце у Радянському Союзі» («Комуніст України»). «Блискучі переваги кольорового кіно перед чорно-білим очевидні, як очевидні і безмежні перспективи його розвитку» (О. Довженко). «Гасять світло в кімнаті й виходять на веранду. Там спалахує лампа під великим кольоровим абажуром» (І. Микитенко). «На стіні висіли кольорові портрети» (П. Панч).
Часом слово кольоровий має значення «барвистий». «Поле наче зацвіло кольоровими наметами, ніби лука квітками» (І. Нечуй-Левицький). «Кремезні козаки, в… кольорових сорочках, чистили коней» (М. Коцюбинський). Проте коли треба підкреслити саме різноманітність кольорів, багатобарвність, слово кольоровий не завжди підходить до контексту. Наприклад, «Заревли десь труби, і увесь цей кольоровий натовп якимось чудом перетворився в живий вінок, що стиха під музику пішов кружитись по залі» (С. Васильченко). Тут краще було сказати не «кольоровий натовп», а різноколірний, барвистий.
З багатьма словами можуть сполучатися обидва слова – і кольоровий, і різноколірний, але значення вони виражатимуть різні: наприклад, словосполучення кольоровий папір означає, що папір не білий і не чорний, а якогось іншого кольору; різноколірний вживають, коли треба підкреслити, що папір багатьох кольорів. Порівн. у О. Донченка: «Через усю кімнату, від дверей до вікон, простягся легенький ланцюжок, зроблений з різноколірного паперу». «Вчителька була в новому платті, вона принесла красиві квіти, зроблені з кольорового паперу, і прикрасила ними стіл».
Отже, різноколірний означає «багатобарвний». «Отак і плило життя малого Івана, немов малопомітний потічок між дрібними різноколірними камінцями дитячих радощів і втіх» (П. Колесник). «Срібнів від електрики майдан Дзержинського, репетували простудженими голосами сирени, блискали на перехресті різноколірні сигнальні ліхтарики».
Слід зазначити, що і в усній мові, і в художній літературі іноді чомусь вживають слово різнокольоровий, «У вікна крізь різнокольорові шибки ллється м’яке райдужне світло, сповнюючи зали, фойє і коридори барвистим присмерком» (О. Гончар). «Великий двоповерховий білий будинок під червоною черепицею відрізнявся від інших будинків того типу хіба що хрестом на найвищій вежі та різнокольоровими, з химерними лініями рисунка, вітражами у вікнах довгого коридора» (І. Вільде). «Вітер роздував ці різнокольорові паруси, коли канонерка круто повернулася і пішла назад до гавані, як чорна стріла» (Ю. Яновський).
З усіх сучасних словників тільки шеститомний Українсько-російський подає цю форму, та й то із вказівкою на рідковживаність. Безперспективність форми різнокольоровий очевидна. По-перше, семантика слова кольоровий не дозволяє сполучати його із словом різно. По-друге, у всіх словах, до складу яких увіходить другий компонент із коренем -колір, фіксується форма -колірний, а не -кольоровий (порівн. багатоколірний, одноколірний, двоколірний, триколірний, безколірний). Безперечно, нема рації виключати слово різноколірний із цього ряду.