Корисливий, корисний. В усній мовній практиці іноді плутають слова корисливий і корисний.

Корисливий значить «той, в основі якого зиск, розрахунок». «Купка мільярдерів і мільйонерів безконтрольно розпоряджається всім багатством капіталістичного світу, перетворює життя цілих націй в розмінну монету заради своїх корисливих цілей» (Програма КПРС).

Корисливий може також виступати синонімом до слова користолюбний, тобто означати рису характеру людини, схильної до наживи; у цьому значенні може вживатися тільки із словом людина або його контекстуальним еквівалентом (корислива (тобто користолюбна) жінка, корисливий хлопець).

Корисний означає «такий, що дає користь». «…Ну, я хоч дечого корисного їх навчив би: оце вам, товариші скіфи, наука алгебра. А це вам теорія Ейнштейна. А це наймудріша наука – не гратися з вогнем, жити на планеті без глобального хуліганства…» (О. Гончар). Зокрема корисний значить «такий, що сприяє здоров’ю, підтримує сили організму». «Холодна вода часом дуже корисна буває, хоч і не дуже приємна» (Леся Українка).

Слово корисний може мати також термінологічне значення, входячи до складу словосполучень із науково-технічної сфери вживання: корисні копалини, коефіцієнт корисної дії, корисний обсяг доменних печей, корисна площа, вага корисного вантажу і т. д. У цьому разі воно означає «придатний, потрібний для якоїсь мети»; воно виражає ту частину цілого, що може бути використана за безпосереднім призначенням.

Таким чином, коли контекст вимагає поняття «той, в основі якого зиск, розрахунок» або «користолюбний», «схильний до наживи», треба вживати слово корисливий; коли йдеться про корисність (протилежне шкідливість), а також про потрібність або придатність, – корисний.