Кристалічний, кристальний, кришталевий. Ці слова плутають у розмовній мові. Розглянемо кожне з них.

Кристалічний – це насамперед той, що складається з кристалів, має кристалічну будову. «Напівпровідники мають кристалічну будову. Атоми чи іони, які складають кристалічну решітку напівпровідника, весь час перебувають у тепловому русі» («Наука і життя»). «Оболонка Землі має товщину в 2900 км. Маси Землі в її межах перебувають у твердому стані, але мають значну пластичність і позбавлені кристалічної структури» (В. Бондарчук). «Щоб мати один кілограм кристалічного каротину, треба переробити 70 тонн моркви» («Знання та праця»). «…Багато валунів, яким приписувалось скандінавське походження, виявились, наприклад на Україні, місцевими, що мають доходження з Українського кристалічного щита, складеного з гірських порід» («Знання та праця»).

У літературній мові, переважно художній, у значенні «прозорий», «чистий», «ясний» найчастіше виступає кристальний.

Гульлива, розспівана повідь,
Веселих людей течія
Іскриться, шумить, славословить,
Сміється, співає, сія,
Танцюючим сяйвом відбита
В свічаді шліфованих стін,
В мигтливих глибинах граніта,
В кристальних озерах вітрин (М. Бажан).

Слово кристальний ніколи не вживається на позначення структури, будови чогось. Здебільшого воно виступає в переносному значенні і не тільки стосовно людини (наприклад, кристальна душа), а й стосовно неживих предметів (наприклад, кристальна вода). «Своїм самовідданим служінням народові, вірністю його інтересам, стійкістю, мужністю і кристальною чесністю в боротьбі за утвердження високих комуністичних ідеалів наша партія завоювала загальну любов і пошану радянських людей» («Комуніст України»).

Кришталевий вживається і в прямому, і в переносному значеннях. У першому – це «зроблений з кришталю». Наприклад: кришталева чара, кришталева ваза. «А попереду всього на мальовничих триногах виставлено по кілька барилець угорського вина та горілки, біля них шикувалися кришталеві чарки, бокали з позолотою, жбани» (І. Ле). «У білій паморозі вони [тополі] були схожі на кришталеві високі вази, налиті сріблом» (І. Цюпа).

У переносному значенні слово кришталевий виражає кілька відтінків: ясний, прозорий, блискучий (тобто ознаки, властиві кришталю).

Цікаво, що в художній мові використовуються образи, які передають слухове сприймання особливостей кришталю. Як відомо, це – високоякісне скло, вироби з якого відзначаються характерним ніжним, мелодійним дзвоном. Звідси й відповідні тропи. «Навколо, переплітаючись з шумом Черемошу, дзвеніли кришталеві гірські потоки» (М. Стельмах). «Між гіллястими липами густів темінь, і в ній кілька обмерзлих гіллячок колишуть тендітний кришталевий передзвін» (М. Стельмах). «Тим часом дощ напускався, крапотів наче з ясного неба. Зашумів понад лісом, наближався тисячним кришталевим шерхотом, легко подзвонював у верховітті» (О. Гончар). «Мов та люстра скляна багатоголоса – брязнуло щось на різні голоси за спиною Котовського й тут же, підвісками кришталевими безладно розкотилось! Та Котовський навіть бровою не повів. Він знав: це його хлопці, меткий укол шаблі його оцінивши, так весело брязнули сміхом розкотистим, а розкотившись, – трохи притихли» (П. Тичина).

Слово кришталь походить від грецького krystallos – прозорий камінь, кристал; це таке скло, якому властивий особливий блиск і здатність заломлювати світло. З огляду на це не варто, говорячи про людину, її моральні якості, вживати епітет кришталевий. Не можна вважати за вдале словосполучення кришталевої чистоти людина, яке досить часто виступає і в усній, і в писемній мові. Порівн. «Не терпів Тихін ніякої образи й несправедливості. Гордої вдачі, кришталевої чистоти людина» (О. Копиленко).

У таких словосполученнях краще, правильніше вживати кристальний: кристальна душа, кристальна людина, кристальної чистоти людина. «Таких невтомних дослідників, кристально чистих у науці людей, яким був Ленін, світ мало народжував». Переконливе підтвердження неможливості сполучати слово кришталевий із словом людина дістаємо внаслідок зіставлення з відповідними фактами російської мови: слово кристальний відповідає російському кристальный, а українське кришталевий – російському хрустальный. Проте «хрустальной души человек» сказати не можна, так само не можна сказати по-українському «кришталевої душі людина».