Листування означає два поняття. Насамперед так називають обмін листами між особами чи установами (і особами). «Макаренко писав, що дуже зайнятий роботою і не має часу на листування» (М. Трублаїні); «Вася підтримував листування з багатьма бійцями і офіцерами, які вибували з роти до госпіталів» (О. Гончар); «Надія Костянтинівна [Крупська] вела конспіративне листування з більшовицькими комітетами та іншими більшовицькими організаціями» («Наука і життя»).

Друге значення слова листування – сукупність, зібрання листів, кимось написаних і одержаних. «Коли ми відбили позаторік наші маєтки у Рутського, потрапив до мене біскупський архів. Там і таємні папські булли, і листування з Ватіканом отців-єзуїтів» (З. Тулуб).

Уживання деякими мовцями в значенні «листування» слова «переписка» слід вважати за помилкове. Наведення в Українсько-російському словнику слова «переписка» з позначкою «рідко» (т. III, стор. 299), ілюстрованого прикладом з І. Франка, – «Поки тота переписка в урядовій формі дійшла до назначених місць, наші ріпники всі вже були в Бориславі» – не дає ще серйозної підстави переглянути цю стилістичну настанову. Якщо раніше воно й вживалося (між іншим, у Словарі Б. Грінченка його не зафіксовано), то в сучасній українській літературній мові як нормативне це слово не сприймається.