Мета. У всіх стилях літературної мови, крім художнього, слово мета вживається тільки в однині. «Ленінські ідеї осявали яскравим світлом великої мети самовіддану роботу більшовиків у темну ніч столипінської реакції» (Історія КПРС).

Не кидай власної мети,
Щоб за чужою десь іти,
А власну ясно ціль пізнай,
До неї просто поспішай (І. Франко).

У поезії допускається і множинна форма. Порівн.:

У золотому сяйві мет
Ми йдем напружено вперед (В. Сосюра).

Підводиться володар мет,
горою піднімає груди (Л. Первомайський).

Коли треба передати значення множинності, вживають синонім слова мета – ціль, який може виступати в множині і з конкретним значенням (наприклад: «З примруженими загостреними очима, з запеченими губами стояли бійці на своїх місцях, ведучи методичний вогонь лише по живих цілях» – О. Гончар), і з абстрактним («Єдність цілей, прагнень і практичних дій усіх трудящих Радянського Союзу випливає з суті соціалістичних відносин». «Позиція різних класів у національно-визвольному русі визначається цілями цього руху, з одного боку, і основними суперечностями між класами, з другого» – «Комуніст України»).

Слово ціль у значенні «мета» у формі множини виступає і в поезії. Порівн. у П. Тичини:

В нас у всіх ті ж самі цілі –
утверждать радянський край.

Слово мета часто вживають в орудному відмінку з прийменником з, коли треба визначити цілі здійснення якоїсь дії. Наприклад: «Село Шпитьки притулилося під горою; ми, значить, під’їжджаємо на німецькій штабній машині, зупиняємось із метою розвідати» (Ю. Яновський).

Проте надмірно часте й контекстуально близьке вживання словосполучення з метою спричиняється до утворення словесного штампу (прикрість посилюється тим, що часто перед цим словосполученням виступав віддієслівний іменник, наявність якого зумовлює одноманітне накопичення додатків і означень у родовому відмінку), наприклад: «З метою вивчення стану виховної роботи серед дітей школи-інтернату була створена спеціальна комісія». Цього слова-штампу можна уникнути, замінивши його прийменником для («Для вивчення стану виховної роботи серед дітей школи-інтернату була створена спеціальна комісія») або, перебудувавши речення, замінити просте речення складнопідрядним з підрядним мети, до складу якого входить сполучне слово щоб («Щоб вивчити стан виховної роботи в школі-інтернаті, була створена спеціальна комісія»). Оскільки в цьому разі замість віддієслівного іменника виступає інфінітив, зникає керування з накопиченням додатків в одному відмінку. Все це сприяє стилістичному поліпшенню тексту.