Мілкий – неглибокий (мілка тарілка, мілка річка, мілка оранка). «Повище вира Стрий розлився широко, зате й мілкий там брід, яким іде й громадська дорога до Н.» (І. Франко). «Його низьке чоло, що забігало у заросль волосся, як мілке плесо у лози, покрили зморшки» (М. Коцюбинський).

Слово мілкий інколи плутають з дрібний (див.).

Нечіткість у вживанні слів мілкий і дрібний у переносному значенні часто може бути виправдана тим, що мовець або той, хто пише, вкладає в це поняття рівний зміст. Наприклад, тема може бути мілка, тобто неглибока, і дрібна, тобто маленька. Порівн. у І. Франка в «Маніпулянтці»: «Яким мілким видавався їй її власний ранішній суд!», де без аналізу контексту важко встановити, що саме означає тут мілкий – «неглибокий», «поверховий» чи «дріб’язковий», «нікчемний».