Музикальний, музичний. Музикальний – обдарований здатністю тонко сприймати, відчувати і виконувати музичні твори (музикальна людина, музикальні пальці). «…Назовемо… ім’я Шопена, що з такою зворушливістю й глибиною, з такою грацією і вогнем віддзеркалив музикальну душу своєї вітчизни» (М. Рильський). «…Опріч знання різних діалектів треба мати дуже музикальне вухо, щоб зловити усі одтінки говорів» (М. Коцюбинський).
Слово музикальний вживається також у значенні «мелодійний», «приємний звучанням» (музикальний голос). «Він гарний… його сірі очі променіють тихим світлом, на блідому виду й високому чолі спокій і погода… Волосся трохи рудаве, але се не псує їх, навпаки – уста при них здаються свіжішими… Голос музикальний…» (М. Коцюбинський).
Слово музикальний часто без достатніх підстав вживають замість слова музичний.
Музичний – той, що має стосунок до музики; обслуговує потреби осіб, які займаються музикою (музичний магазин, музичний вечір). «І згадував тоді хлопець про свою скрипку, на якій грав у шкільному музичному гуртку» (О. Донченко). «І щастя їхнє, що за Радянської влади народилися: було б їхнє бажання, – їм і музичні школи, їм і консерваторії, їм і педагоги:
– Учись! Співай! Народові співай!» (О. Вишня).
Слід, проте, зазначити, що, вибираючи одне з розглядуваних слів – музикальний чи музичний, треба обов’язково враховувати контекст, бо з деякими словами вони обидва вільно сполучаються. Наприклад, музикальний твір і музичний твір («Усім сподобався «Сентиментальний вальс» – один із музикальних творів П. І. Чайковського». «У концерті виконувалося кілька нових музичних творів»). У першому прикладі вжито слово музикальний, тому що йдеться про мелодійність творів, приємність для слуху; в другому – музичний, бо визначається належність творів до виду мистецтва (музики). Практично в складних випадках можна орієнтуватися на таку ознаку: якщо перед словосполученням, яке викликає сумнів, можна поставити слова дуже, надзвичайно або утворити ступені порівняння цього прикметника, треба вжити якісний прикметник музикальний («Усім сподобався «Сентиментальний вальс» – один із дуже (надзвичайно, найбільш) музикальних творів П. І. Чайковського»); коли ж контекст цього не дозволяє, вживається музичний.