Найкращий – найвищий ступінь порівняння якісного прикметника гарний, а також добрий, хороший. Звичайно найвищий ступінь порівняння якісних прикметників утворюється від форми вищого ступеня цього прикметника за допомогою префікса най- (ця форма є найбільш поширеною в літературній мові – найсерйозніший, найхоробріший; зрідка така форма може підсилюватися вживанням часток як і що – щонайсерйозніший, якнайхоробріший) або аналітичним способом – поєднанням слова найбільш з формою звичайного ступеня (найбільш серйозний, найбільш хоробрий). «…Питає дика рожа: «Чи я хороша?» А ясень їй киває в верховітті: «Найкраща в світі!» (Леся Українка).

Проте в усному мовленні часто сполучають форму найвищого ступеня прикметника із словом самий (самий найкращий), що є стилістично небажаним. У розмовній мові, та й у художній літературі, вживається словосполучення, яке виражає найвищий ступінь ознаки і складається із слова самий + звичайний ступінь порівняння прикметника (самий гарний, самий щирий), що для сучасної літературної мови теж не є нормативним.