Народжувати, породжувати. Слово народжувати, крім тога, що називає фізіологічну дію, яка дає початок життя істоті, може виступати й у переносному значенні.

Я не народжую райдуги в хмарі,
Вітру дніпровського я не здіймаю… (А. Малишко).

«Є люди, які виборюють свої переконання, проносять їх через безсонні ночі, народжуючи в муках» (М. Руденко).

Часто це слово вживається у зворотній формі: «Подумати тільки – десь в страшній самотності, у глушині народжується людина!» (О. Довженко). «Весняний світанок народжується повільно» (Г. Тютюнник).

Породжувати, як і народжувати, значить створювати нове, але між ними в ледь вловима семантична різниця: у слові породжувати закладений відтінок причиновості, зумовленості – якісь фактори, явища стають джерелом чогось, спричиняються до чогось, викликають щось. «Соціалізм розв’язав велику соціальну проблему – ліквідував експлуататорські класи і причини, що породжують експлуатацію людини людиною» (Програма КПРС). Здебільшого породжувати вживається, коли причиною того, що зумовлює певний наслідок, є факт, дія, процес, пов’язані з неприємними емоціями: «Але Роман і так усе зрозумів, чиєсь горе ставало і його горем, породжувало обурення і гнів» (М. Стельмах).

У доконаному виді слово породити у фольклорі та дореволюційній художній літературі часто вживалося ще в прямому значенні – «народити дитину», але в сучасній мові майже витіснене словом народити.