Обстоювати – «захищати (думку, погляд, ідею)». «Прямували завтрашні солдати у невідоме – битись за ці простори, життям обстоювати ті світи, без яких не можна прожити людям, як серцю без крові» (М. Стельмах). «Як завжди, він і тепер, у сі тривожні часи, обстоював погляд, що земля має належать до тих, хто її обробляє» (М. Коцюбинський). «На закінчення, обстоюючи всебічний розвиток культури художнього слова у фільмі, я хочу ще раз нагадати про існування єдиного в своєму роді арсеналу могутніх зображальних засобів несловесного походження» (О. Довженко).

Слово обстоювати здебільшого вживають у недоконаному виді; коли йдеться про дію завершену, видається за доцільніше вживати дієслово відстояти. Наприклад: «На засіданні міжнародної комісії радянська делегація відстояла свій проект резолюції». Порівн. у М. Рильського:

Наших будівель найменшу цеглину
Відстоїмо ми в труді й боротьбі…
Арміє наша, народу дитино, –
Щире народне спасибі тобі.

Щоправда, сучасні словники нюансів у вживанні цих слів не розрізняють.