Пів-, напів-. Часто у мовців виникають труднощі в зв’язку з утворенням ряду слів з пів- і напів-. Як правильно: півпідвал чи напівпідвал, півпальто чи напівпальто?
Насамперед слід сказати, що до складу всіх дієприкметників, які означають неповноту якоїсь дії, що відбувається з предметом або живою істотою, входить компонент напів-, а не пів-: напівзотлілий, напівзомлілий, напіводягнений, напівроздягнений, напівзабутий, напівзруйнований. «Через напіввідчинені двері з другої кімнати ледь доносився тихий голос слабої матері» (І. Цюпа).
Ту саму тенденцію спостерігаємо і щодо прикметників. «Силами машинобудівних підприємств на основі використання наявних на заводах автоматичних і напівавтоматичних верстатів буде збудовано тисячі автоматичних ліній» («Наука і життя»). «У 1921 р. в капіталістичних країнах було 10 млн. безробітних і майже 30 млн. напівбезробітних» (Історія Української РСР). І якщо в художній літературі ми часом натрапляємо на прикметник, утворений з компонентом пів-, то можна знайти десятки прикладів, коли прикметник з тим самим коренем і тим самим значенням виступає з компонентом напів-. Порівн.: «Лежав він високо на підводі – півголий, обмотаний чистим селянським полотном» (Ю. Яновський). Але в того ж автора: «Перед дверима стоїть напівгола жебрачка». В багатьох інших авторів: «Здоровенні, напівголі, спітнілі, бронзові ковалі гатили своїми, тільки їм під силу, молотами по ковадлах, виблискуючи прекрасними зубами. Іскри розліталися на всі сторони. Запорозькі Вулкани працювали, як годиться справжнім металістам, – твердо і весело» (О. Довженко).
Трава лиш сива,
Та степові запилені квітки,
Та рудизна потрісканої глини,
Та гори напівголі віддалік (М. Рильський).
«Влітку духота тут, на цій піщаній арені мікроклімат Сахари, доводиться працювати роздягненими, і солдати напівголі сидять серед приладів, засмаглі, м’язисті, роблять записи, помітки, приймають, передають команди» (О. Гончар).
Неповнота охоплення якимсь станом передається прикметниками, віддієслівними іменниками з компонентом напів-, а не пів-: напівживий, напівзабуття та ін.
В іменниках компонент напів- виступає там, де перша частина слова показує, що предмет або істота не мають усіх ознак, якими характеризується іменник, що становить другу частину слова. Наприклад: напівлюдина, напівбог (з міфології), напівсировина, напівтемрява, напівпровідник, напівфабрикат. «Дайте їй [людині] на стіл добрий, мов сонце, хліб, та милу працю в руки, та любов у груди – і вона не зігнутою тінню, а напівбогом піде по землі» (М. Стельмах). «Над кожним поколінням, яке освоює найвищі поривання людської мислі, сходить Данте Алігієрі… Вихори пристрастей тогочасних так вивищили цю постать,… що з флорентійця, певно, ніколи не спаде містичний плащ напівлюдини-напівбога» (з газ.).
Компонент пів- виступає в іменнику тоді, коли утворює нове слово, що не означає ні частковості стану, в якому перебував предмет (як, наприклад, ми бачили в словах типу напівзруйнований), ні частковості властивих йому рис (як у словах типу напівбог, напівпровідник). Іменник, до складу якого входить компонент пів- (наприклад: пів-підвал, півпальто, півострів, півфінал), не має кількісного значення – півпідвал, півпальто – це не половина підвалу, не половина пальта. Свідченням цього є те, що слова типу півпідвал, півпальто не відповідають на питання скільки? і не застигли у формі родового відмінка, як слова типу пів-яблука, півкілометра, піввідра, півгодини. Компонентом пів- у словах півпідвал, півпальто та інших утворюється нове слово, що має своє окреме значення і являє собою видове поняття, як і другий компонент; їх об’єднує спільне родове поняття. Наприклад: півпідвал і підвал – видові поняття, що об’єднуються родовим поверх (крім них сюди входять ще: бельетаж, перший, другий, третій… і т. д. поверх, мансарда). Півпальто і пальто – найменування різних виробів, вони утворюють видові поняття, об’єднані родовим верхній одяг (до якого входять ще такі, як кожух, плащ, макінтош, куртка та ін.). Порівн. кілька прикладів. «Кожний акумулятор має два півблоки – позитивний і негативний. При складанні акумулятора пластини позитивного півблока розміщують між пластинами негативного півблока» (з газ.). «…Реставратори відкривали дедалі нові сторінки невідомої історії пам’ятки. Вже перший зондаж показав, що стесана цегла була елементом декоративної деталі – цегляної балясини, яка спиралась на піввалик» («Наука і життя»). «Зашурхотіла жерсть, застрекотіли відерні обіддя… вишикувались струнко і незграбні баки і півбаки, бідони і поливачки» («Робітнича газета»).
Щоб легше було розпізнати утворення з пів- і з напів-, слід застосувати такий прийом: якщо перший компонент слова можна замінити словом наполовину, то воно утворюється з напів-. Наприклад, наполовину людина (з міфології) – напівлюдина, наполовину бог (з міфології) – напівбог, наполовину провідник – напівпровідник.
Якщо перший компонент певного слова за змістом не можна замінити словом наполовину або половина (замість півпідвал не можна сказати «наполовину підвал» чи «половина підвалу»), то слово це треба вживати з компонентом пів-.
Отже, слід говорити й писати: напівбог, напівлюдина, напівпровідник, напівсировина, напівфабрикат і півпідвал, півпальто, півострів, півфінал.