Поводити (себе), поводитись – виявляти себе у взаєминах з іншими людьми. «Учителя сьогодні найбільше радувало те, як поводить себе Ліда Шепель» (О. Донченко). «Та доки ми будемо панькатись з ним? Записався в гурток, то й хай по-товариському поводить себе!» (С. Васильченко). «Як селюк, що виріс у глушині, Улас відчував розгубленість перед великим містом і зовсім не знав, як себе поводити і як себе тримати» (Г. Тютюнник). Трохи рідше вживають форму поводитись без додатка (з додатком в орудному відмінку і прийменником з слово поводитись має значення «ставитись до когось», «орудувати чимсь»: «Дівчинка добре поводиться з меншою сестричкою». «Він не вміє поводитися з новим інструментом»).

Неправильним є вживання словосполучення «вести себе» («Учні 5 класу нашої школи погано ведуть себе на уроках»).