Позбавити, позбавитися, позбутися. Позбавити значить відібрати у когось (чогось) щось, залишити когось (щось) без чогось. «Буржуазія широко рекламує нібито демократичний характер своєї виборчої системи, особливо вихваляючи багатопартійність і можливість висувати багатьох кандидатів. А на ділі монополісти позбавляють народні маси можливості виявити свою волю і обрати справжніх захисників їх інтересів» (Програма КПРС). «Мотря обіймала цехмістрові чоботи, благаючи не позбавляти старого шматка хліба» З. Тулуб). «Мій намір – звернути увагу всіх тих, хто пише українською мовою, на деякі дефекти, що в українській мові заводяться, позбавляючи її краси й своєрідної вдачі» (В. Самійленко). «На 17 році я вже мав політичний процес і з того часу до останніх днів жандарми не позбавляють мене своєї ласкавої опіки» (М. Коцюбинський). «Те, що робиться у нас в радянській кінематографії в галузі комедійного жанру, вважаю невдалим і принципово неправильним. У нас комедійних персонажів чомусь позбавляють розуму, а треба робити зовсім навпаки. Комедійний характер нічого спільного з розумовою недоладністю не має» (О. Довженко).

Позбутися значить звільнитися, врятуватися від когось, чогось; уникнути чогось неприємного; залишитись без когось, чогось; втратити кого, що. «Художник слова, представник могутньої радянської літератури бачить зародки нового і допомагає його розвитку, але він не обходить стороною і залишки старого, темного, реакційного, критикує їх, допомагає народу своїми творами їх позбутися» (А. Малишко). «Відколи Блаженко взяв на себе молодшого лейтенанта, він несподівано позбувся страху за свою спину, за саме своє життя» (О. Гончар). «Чудний він став. Коли б ще не позбувся розуму» (Панас Мирний).

Дуже поширена помилка полягає в тому, що в значенні «звільнитися від когось, чогось» (з власного бажання) або «втратити когось, щось» (проти власного бажання), замість «позбутися» (наприклад, «Нарешті клас позбувся цього поганого учня» і «Перейшовши на іншу роботу, він позбувся усіх колишніх пільг»), мовці вживають дієслово позбавитися. «В земних умовах позбавитись від тертя неможливо, що ж до тиску сонячного світла, то його встановлюють за допомогою спеціальних дослідів».

Невдало вжите слово позбавлятися (недоконаний вид дієслова позбавитися) у реченні «Я відчув, що позбавляюсь сил»; краще «втрачаю сили».

Дослідження мовного матеріалу переконує в тому, що слово позбавитися вживається в одному значенні[1], а саме в значенні «запобігти чомусь, попередити щось лихе, неприємне», тобто тоді, коли об’єкту, на який спрямовується дія, в дійсності ще немає, а існує тільки загроза його виникнення. «Чого тільки не виробляєш, щоб посухи тої позбавитися! І ранні пари, і угноєння, і бур’яни нищиш, і землю підпушуєш, і просапні тобі рослини сієш…» (О. Вишня). «До Великої Жовтневої соціалістичної революції трудящі не хотіли йти служити в армію. Щоб позбавитись цієї служби, вони нерідко калічили себе» (з газ.).