Показник, покажчик. Показник – те, по чому можна судити про розвиток і хід чогось; наочне вираження (у цифрах, графічно) результатів чиєїсь праці тощо. Порівн.: «Успіхи радянської науки – яскравий прояв переваги соціалістичного ладу, показник безмежних можливостей прогресу науки і зростання її ролі в умовах соціалізму» (Програма КПРС); «По ряду основних економічних показників вона [УРСР] набагато випередила такі капіталістичні країни, як Англія, Франція, Федеративна Республіка Німеччини, Італія та інші» («Наука і життя»).

Покажчик має два значення. По-перше, це напис, стрілка або інша позначка, яка показує щось. Порівн.: «Дорога. Покажчики: «Холм-Торопець…» Колони, колони – підрозділ на марші» (І. Нехода); «Хтось додумався навіть узяти такий плакат в рамку і прибити на дорожньому покажчику, що виводить на Бобринецький шлях» (В. Логвиненко).

Друге значення слова покажчик – довідкова книжка або довідковий список у книжці: «…Нема часу поритися в «Полном Собрании Законов». Сьогодні трошки був копирснув, та нічого не виудив, бо алфавітний покажчик такий, що тільки в йому голову заморочиш» (Панас Мирний).

Слова покажчик і показник часто плутають. Наприклад, у реченні «…У цьому місці стояв стовп, показник кілометрів» (М. Трублаїні) замість показник треба було вжити слово покажчик. Очевидно, не про довідкову літературу йдеться в реченні: «Щодо продуктивності праці в промисловості, то тут у нас гарні покажчики» (треба: показники). Ще приклад: «Хіба це не покажчик їх [козаків] перемоги і сили» (З. Тулуб) (треба: показник). Українсько-російський словник не відкидає можливості такого вживання цих слів (див. приклади з позначкою «редко» у статтях покажчик 2 і показник 2, т. IV, стор. 55). Це пояснюється тим, що раніше значення цих слів чітко не розмежовувались. Проте в наш час слова покажчик і показник семантично диференціюються цілком виразно.