Програмовий, програмний, програмований. Ці три слова, маючи спільний корінь, відрізняються значеннями. Дуже часто в усній мові (а іноді і в писемній) плутають перші два – програмний і програмовий.
Програмовий означає: «властивий програмі», «такий, що є в програмі» (програма – певний обсяг наперед запланованої діяльності, зафіксований у спеціальному документі). Наприклад, програмовий матеріал, програмовий твір (художній твір, визначений шкільною чи вузівською програмою для вивчення). «Програмовий матеріал з історії дає можливість показати учням, що трудова діяльність становить основу основ існування людського суспільства» («Український історичний журнал»).
Програмний має два основних значення: по-перше, це «такий, що містить у собі програму, що є програмою» (наприклад, симфонічний твір, який передає певний сюжет). «Сюїта «Шехеразада» – програмний симфонічний твір М. А. Римського-Корсакова, написаний композитором на сюжет арабських казок». «Великі програмні твори, пишуть композитори Л. Ревуцький, Г. Таранов, А. Штогаренко, М. Дремлюга та ін.» («Мистецтво»). «І. Рєпін, вважаючи Мурашка одним з найобдарованіших своїх студійців, дозволив йому самостійно знайти тему для програмної картини» («Вітчизна»).
По-друге, програмний означає «такий, що виражає широкий план, перспективу дальшого розвитку» (наприклад, програмний документ партії) або «такий, що виражає ідеї, якими керується особа або група людей у своїй діяльності». «Видатним твором марксизму, першим програмним документом наукового комунізму була спільна праця Маркса і Енгельса, опублікована у 1848 р., – «Маніфест Комуністичної партії» («Український історичний журнал»), «У 1905 р. Ленін виступив з програмною статтею «Партійна організація і партійна література», присвяченою питанням розвитку соціалістичної літератури і мистецтва, завданням партії в цій галузі» («Радянське літературознавство»). «25 вересня 1883 року ця група [«чорнопередільців»] виступила з програмною заявою про свій остаточний розрив з народництвом і про необхідність організувати окрему партію російського робітничого класу» (Історія КПРС). «Вимога правди в мистецтві, яка так настійливо повторювалася в усіх програмних поезіях Шевченка, це, разом з тим, вимога дії, боротьби» («Радянське літературознавство»). «Збірку [«З вершин і низин» І. Франка] відкриває програмний вірш «Гімн» («Вічний революціонер», 1880). Поет оспівує невмирущий революційний дух народів, віковічну боротьбу проти гніту і поневолення, боротьбу за «поступ, щастя й волю» (Історія української літератури).
Останнім часом, у зв’язку з розвитком техніки, поширилося словосполучення програмне управління. «Інститут електротехніки АН УРСР закінчує розробку системи цифрового програмного управління фрезерним верстатом» («Наука і життя»).
Термін програмований пов’язаний з розвитком кібернетики і застосуванням її в різних галузях науки й техніки, у різних сферах життя. Зокрема в останні роки набуло певного поширення словосполучення програмоване навчання, що полягає у використанні з навчальною метою спеціально запрограмованих машин і пристроїв. «Програмованою така система називається тому, що матеріал подається за певною програмою, складеною викладачем, і від уміння останнього розбити курс на ступені інформації, від майстерності, проявленої при складанні формулювань і контрольних запитань, залежить ефективність такого методу навчання». «Професори і викладачі Київського інженерного радіотехнічного училища сміливо впроваджують в учбовий процес програмоване навчання, спеціальні навчаючі машини і прилади» («Наука і життя»).
У світлі сказаного видається не зовсім виправданим вживання слова програмний у таких прикладах: «…Школу закінчила ось із медаллю, опанувавши програмні (треба: програмові) науки» (О. Гончар). «Праця на колгоспних полях допомагає учням краще засвоїти програмний (треба: програмовий) матеріал з виробничого навчання та загальноосвітніх предметів, особливо з хімії, фізики, біології» («Радянська Україна»).
Навпаки, не програмовий, а програмний слід було сказати в реченні: «Програмовий вірш «Каменярі» своєю високою ідеєю зачинав …«епоху каменярів» у галицькій літературі».
Отже, програмовий – «такий, що є в програмі», програмний – «такий, що містить у собі програму», або «такий, що сам є програмою». Як бачимо, із словом твір можуть утворювати словосполучення і програмовий, і програмний, але в різних контекстах вони матимуть різні значення.
Коли все-таки важко встановити, яке з двох слів – програмовий чи програмний – слід вжити в певному контексті, можна скористатися з такого прийому. Якщо зміст речення дозволяє змінити конструкцію словосполучення з сумнівним словом так, щоб останнє почало виконувати синтаксичну функцію додатка до другого компонента (тобто відповідало на питання чого?), то треба вжити слово програмовий. Коли ж такої зміни конструкції зробити не можна, тобто коли сумнівне слово, щоб не порушити зміст контексту, має лишатися тільки означенням до другого компонента (відповідати на питання який?), треба вжити слово програмний.
Перевіримо це на останніх трьох прикладах. У першому реченні «Школу закінчила, опанувавши програмні науки…» спробуємо змінити конструкцію останнього словосполучення: «опанувала науки (чого?) – програми». Заміна не порушує змісту речення, отже, – можлива. Значить треба вжити слово програмовий.
У другому реченні «Праця допомагав засвоїти програмний матеріал з виробничого навчання та загальноосвітніх предметів» спробуємо прикметник програмний перетворити на іменник у сполученні із словом матеріал. І тут без порушення змісту речення можна змінити конструкцію словосполучення, що нас цікавить: «Праця допомагає засвоїти матеріал (чого?) програми з виробничого навчання та загальноосвітніх предметів». Заміна можлива, значить, треба було вжити слово програмовий, а не програмний.
В останньому реченні «Програмовий вірш «Каменярі»,..» змінити конструкцію програмовий вірш на «вірш (чого?) програми» неможливо, зміст речення стає безглуздим, абсурдним. Тому в цьому контексті треба вжити не програмовий, а програмний: «Програмний вірш «Каменярі»…»