Продовжувати, продовжуватися, тривати. Продовжувати значить «як і раніше, здійснювати дію, не припиняючи її, не спиняючись». «Нині Інститут мовознавства продовжує працювати над укладанням… словника» (М. Рильський).

Найчастіше дієслово продовжувати вживається в сполученні з іншим дієсловом у формі інфінітива. «Зам… продовжував мовчати, напустивши на себе професорську задуму» (Г. Тютюнник).

Продовжувати може вживатися і з іменником у знахідному відмінку. «Петро продовжує розповідь» (А. Головко). У наведених випадках вживання слова продовжувати дія весь час здійснюється тією особою, якою розпочата. Але це дієслово може означати й прийняття естафети, дальшу реалізацію дії, кимсь розпочатої. Якщо трансформувати останній приклад доданням до нього слова, що означає попереднього виконавця дії, то дієслово продовжувати набере саме такого значення: «Петро продовжує розповідь батька». «Художні скарби письменників-реалістів ввійшли в духовну скарбницю нашого народу, а їхні творчі досягнення продовжує і розвиває радянська література» (А. Малишко).

Деякі дослідники мови рекомендують уникати вживання слова продовжувати, натомість пропонуючи сполучати друге дієслово з прислівником далі (наприклад, замість «продовжує працювати» – «працює (і) далі»). Проте, мабуть, не можна вважати універсальними ці рекомендації – не в кожному контексті доцільно робити таку заміну. (Порівн. «У розв’язанні цієї проблеми наукові працівники лабораторії продовжують тупцювати на місці». Коли зробити відповідну заміну, вийде невдале словосполучення – «далі тупцюють»).

Дієслово продовжуватися в українській літературній мові мало поширене. Воно правомірно вживається, коли дія виходить за раніше встановлені межі в часі або просторі. Наприклад, «Прийом заяв продовжується на 10 днів»; «Строк подання документів, оголошений до 15 червня, продовжується до 1 липня». «Дивлячись на картину, ми уявляємо, що синя смужка річки продовжується за горизонтом».

Проте і в усній, і в писемній мові, коли йдеться про якийсь процес, перебіг дії в часі, вживання слова продовжуватися тепер сприймається як порушення стилістичної норми, наприклад: «Доходять чутки, – говорить він, – що анархія у прифронтовій смузі продовжується»; «Потім хмари застигли, перестали рухатися, і сторожке мовчання оволоділо небом і землею, і так продовжувалося хвилину-дві…»; «Бій продовжувався дев’ять днів». У таких випадках доцільніше вживати дієслово тривати. Порівн. «Мітинг триває» (О. Довженко). «Бій тривав дві доби» (С. Журахович).

Слово тривати означає «відбуватися протягом якогось часу» і найчастіше вживається в 3 особі – однини й множини. «Цілу ніч тривала ця нелегка переправа по хистких сріблястих доріжках, постелених місяцем перед Бронниновим і його бійцями через Дніпро» (О. Гончар). «Чудна то була розмова. Щось із півтори години тривала вона» (Ю. Шовкопляс). Словники підкреслюють цю особливість слова тривати. Проте слід сказати, що зрідка воно може виступати в реченні і у формі інфінітива. Наприклад: «Так далі тривати не може» (О. Довженко).