Розмір, об’єм, обсяг. Розміром називається величина чогось в якомусь одному або в усіх вимірах. Наприклад: «– Якого розміру дошка? – Завдовжки 3 м, завширшки 0,35 м».

Розмір означає об’єктивні дані виміру якогось предмета. «Розміри наносяться на рисунки, щоб вказати натуральну величину зображуваних форм» (підручник з креслення). «Для складання місячних карт треба знати не тільки розміри і форму гірських утворень, а й значення координат різних точок поверхні Місяця – їх широту і довготу» («Наука і суспільство»). «Шапку йому видали не по розміру, і вона весь час налазила на очі» (Г. Тютюнник). «… І ось, нарешті, вершина. Це була площа значних розмірів, безладно завалена голим камінням, хоча знизу здавалася майже гострим шпилем» (О. Гончар).

Мірка якогось виробу, номер речі, який означає її величину, теж називається розміром. Це стандартизований показник одягу людини за даними якогось вимірювання. Наприклад: «чоловіча сорочка 41-го розміру», «пальто 48-го розміру».

Розмір – це літературознавчий термін, що означає певну кількість і чергування складів у вірші, від чого залежить мелодійний лад вірша. «Бойовий настрій вірша [«Уперед» II. Грабовського] підкреслюється відповідним поетичним розміром (анапестом), який наче відлічує кроки в поході» (Історія української літератури). Це також музичний термін, який означає кількість і розташування ритмічних одиниць у музичному такті, що створює ритмічний лад музичного твору. «Музичний розмір – 2/4. Темп помірно швидкий» (Збірник українських народних танців).

Слово об’єм означає величину завдовжки, завширшки і заввишки якогось тіла із замкнутими поверхнями, що вимірюється в кубічних одиницях. «Під час руху поршня внутрішній об’єм циліндра над поршнем буде змінюватись». «Величина частини простору, що його займає геометричне тіло, називається об’ємом цього тіла».

Із словами книга, стаття, знання, капіталовкладення, робота та рядом інших треба вживати слово обсяг: обсяг статті, обсяг робіт, обсяг знань. «Франка, як і Шевченка, за обсягом і силою його творчості називають океаном глибоким, безкраїм» («Наука і суспільство»). «Величезна обсягом і значенням праця академіка Возняка в галузі франкознавства заслуговує на дуже високу оцінку і варта спеціальної наукової розвідки» («Радянське літературознавство»). «Харьковский еженедельник» [1812 р.] виходив щосуботи обсягом в 1–1,5 друкованих аркуша, тиражем до 600 примірників» (П. Федченко). «Для виконання великого обсягу робіт по сільській електрифікації потрібно багато устаткування та матеріалів» («Радянська Україна»).

Вживання таких словосполучень, як «розмір статті», «об’єм робіт», «розмір книги» або «об’єм книги», є порушення стилістичної норми. Порівн. «Збільшення масштабів і темпів розвитку народного господарства супроводжується лавиноподібним ростом об’єму (треба: обсягу) інформації, необхідної для планування і управління виробництвом» («Знання та праця»).