Судновий, судовий. Судновий – прикметник від іменника судно (судновий лікар, суднова команда). «Тепер майже всі труби для суднових систем і трубопроводів виготовляють методом холодного вигинання на верстатах замість гарячого ручного способу» («Наука і життя»). «Советская Россия» уже пройшла ходові випробування, які показали, що суднові машини і механізми працюють чудово». (з газ.).

Під впливом російської мови (порівн.: судовой врач, судовая команда) інколи замість судновий неправильно вживають судовий – прикметник, який в українській мові утворений від іншого іменника (суд).

Судовий – прикметник від іменника суд. Судова справа, судові видатки та ін. «А суд таки й затягся: лише опівночі закінчився розгляд справи, потім цілих п’ять годин тривала судова нарада» (А. Головко). «Вигляд величезної судової зали, повної народу, приголомшив її» (О. Донченко).

До революції прикметник судовий виступав також у значенні іменника – так називали чиновника суду. Порівн.:

Чи то в село лихий примчить якого
Паничика, мовляють, судового –
Та сарана живе на твоєму добрі (Є. Гребінка).

Аж гуде,
З усіх-усюд народу йде,
Та щось шепочуть про отруту
І судових неначе ждуть (Т. Шевченко).

«Така чутка збила з пантелику судових і громаду» (Панас Мирний). «Там уже повно було якихось судових» (М. Коцюбинський).

У сучасній мові слово судовий з субстантивованим значенням не вживається. Для назви працівника юстиції вживають описову конструкцію – працівник суду або судовий працівник.