Іменник суддя належить до І відміни. Здебільшого іменники всіх трьох груп І відміни в родовому відмінку множини мають нульову флексію, тобто закінчуються на приголосний основи. Не завжди так поводять себе іменники, що за формою називного відмінка однини належать до І відміни, але, як правило, означають осіб чоловічої статі (наприклад, тесля – чоловіча професія; суддя – до революції тільки чоловіча). Очевидно, під впливом цих обставин такі іменники, як суддя, тесля, за аналогією до іменників II відміни, що охоплює переважну більшість іменників чоловічого роду, мають закінчення -ів: теслів, суддів.

Цікаво, що слово староста в родовому відмінку множини виступає у двох формах: старост і старостів; перше слово означає відповідальну особу в якійсь групі людей (староста класу, гуртка); друге – дійову особу дореволюційного весільного обряду, свата. В останньому випадку флексія і перенесення на неї наголосу (у формах множини) відіграють смислорозрізнювальну роль, розмежовуючи омоніми.

Серед поширених раніше варіантів сусіда і сусід другий виявився частіше вживаним у літературній мові останнього часу, тому й у родовому відмінку множини закріпилася форма із закінченням -ів – сусідів.