Опеньок – назва їстівного гриба. Це слово відоме ще з давньоруської мови, у словниках фіксується з XVIII ст.

Корінь у ньому пень, префікс -о, суфікс -ок. Префікс цей передає відтінок поширення дії навколо об’єкта (обступити, оточити пень); суфікс -ок вживається на утворення назви конкретної речі, предмета (як пролісок, молоток, осколок та ін.). Опеньок – «той, що навколо пня». У всіх відмінках, крім називного і знахідного однини, -о, що входить до суфікса, випадає (пор. опенька, опеньку, опеньком, опеньки). В українській мові це явище властиве і іншим словам із суфіксом -ок (пор. молотка, молотком, осколки, проліски і т. д.).