З граматичного погляду утворення радгосп-технікум являє собою прикладку. Детальної розробки питання про випадки незмінюваності одного компонента при відмінюванні досі в науковій літературі не було. У «Курсі сучасної української літературної мови» За ред. акад. АН УРСР Л. А. Булаховського (К., «Радянська школа», 1951) є зауваження про те, що втраті флективної гнучкості сприяє розбіжність двох іменників у роді або в числі (див. с. 96). Це твердження ілюструється такими прикладами, як буркун-зілля, жар-птиця. Сюди можна було б додати й сон-траву, тобто перший компонент таких слів лишається незмінним при відмінюванні.

Проте є слова, що являють собою відхилення від цієї закономірності. Так, наприклад, утворення дизель-мотор складається з двох слів однакового роду й числа, але перший компонент при відмінюванні не змінюється (коли дизель вживається як назва без слова мотор вона змінюється за відмінками). Отже, наведена вище закономірність не є всеохоплюючою.

Мабуть, щодо невідмінювання першої частини наведених слів треба враховувати такий момент: неважко помітити, що перший компонент у них являє собою слово, до якого є омоніми: сон, буркун (той, хто буркотить – див.: Словарь української мови. За ред. Б. Д. Грінченка. К., 1907, с. 112), жар, Дізель (прізвище винахідника мотора). Очевидно, наведення поруч з видовою родової назви уточнює ситуацію мовлення; останньому сприяє також невідмінюваність першої частини цього утворення. Отже, «торкнувся сон-трави» (а не«сну-трави»), «Мав справу з дизель-мотором» (а не з «дизелем-мотором») і т. д.

На утворення радгосп-технікум, про яке йдеться і запитанні, ці міркування не поширюються: радгосп і технікум ужиті в однаковому роді й числі, омонімів до них немає, не існує між ними й родо-видової залежності. Таких прикладок дуже багато: вагон-ресторан, хата-читальня, вагон-виставка та ін. Тут прикладка, яка стоїть після загального іменника, вказує на його спеціальне призначення: вагон – для ресторану, хата – для читання, вагон – для виставки; радгосп є не просто виробничою одиницею, а й навчальним закладом – технікумом. У всіх цих утвореннях відмінюються обидві компоненти.