Запитання. Де корінь у слові службовий? Якщо виводити з визначення кореня як спільної частини, то, добираючи споріднені слова (служу, служити й под.), встановлюємо, що корінь служ-. А коли вивчається словотвір, то утворення прикметника службовий пояснюємо так: прикметник службовий утворений від основи іменника служба за допомогою суфікса -ов-. Отже, де корінь? Служ- чи служб-?

Відповідь. В українській мові розрізняють непохідні й похідні основи. Непохідна основа не поділяється на окремі морфеми, а похідна, навпаки, складається з двох чи кількох морфем. Похідні основи мають спільну з непохідною частину, яка виражає їхнє основне лексичне значення. Слова з такою спільною складовою частиною називаються спорідненими. Слова служу, служити, службовий – споріднені, корінь у них служ-.

Чому ж ми кажемо, що прикметник службовий утворений від основи іменника служба за допомогою суфікса -об-? І який буде в цьому слові корінь – служб- чи служ-? У мовознавстві існує поняття словотвірна основа, що означає ту реальну основу, від якої за допомогою префіксів і суфіксів утворюються нові слова. Твірними можуть бути не тільки непохідні, а й похідні основи. Корінь слова завжди збігається з непохідною основою. У слові служба основа похідна: вона складається з кореня служ- і суфікса -б- (він у поєднанні з коренем надає слову значення процесу, дії). А від цього слова з похідною основою, яка є твірною, утворюється прикметник службовий; морфемний склад його такий: корінь служ-, -б- – суфікс, -ов- – суфікс, -ий – закінчення. Отже, корінь тут служ-, основа – службов-.