ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ XX СТОЛІТТЯ. Книга перша. За редакцією Віталія Григоровича Дончика
| Людмила Старицька-Черняхівська (1868—1941) залишилась у літературі передусім завдяки драматичним творам на історичну тему («Гетьман Дорошенко», «Іван Мазепа», «Милость Божа»), Молоде літературне покоління пореволюційного періоду, відштовхуючись од зужитого, засвоювало (найчастіше через пізніх народників) класичні традиції, модифікуючи їх у своїй творчості. Зокрема, С. Васильченко мав творчих послідовників і найталановитішого з них — М. Івченка; В. Підмогильний в осмисленні особистості багато в чому продовжував М. Чернявського, не кажучи вже про таких метрів, як М. Коцюбинський, з опіки якого розквітли такі таланти, як П. Тичина, М. Жук, В Винниченко, М. Могилянський, А. Головко. А якщо провести лінію «живих» контактів, то не оминути поетеси X. О. Ал- чевської, її творчих взаємин із літпочатківиями Г Михайличенком, А. Заливчим та братами Миколою й Петром Плеваками. Варто згадати і той факт, що М. Хвильовий написав своїх «Вальдшнепів» під Херсоном, куди був запрошений М. Чернявським.
Обидві схарактеризовані тенденції художнього розвитку — народницька і модерністська — подали загальну органічну картину літературного життя в Україні на межі двох століть. Вони й мали визначати подальше функціонування набутого мистецького досвіду. В творчій лабораторії модерного письменства і в органічності народницького світо |
| 1 Літературно-науковий вісник. 1908. Т. 42. Кн. 4. С. 132. (Далі даємо—ЛЛНВ). |
| відчування формувалися нові формозмістові параметри української літератури, яка входила в період інтенсивного культурного творення XX ст. |
.
Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.