У мовознавчій науці є дві протилежні думки з приводу того, чи вважати підмет і присудок словосполученням. Деякі вчені твердять, що будь-яке поєднання слів у реченні є словосполученням. Вони поділяють словосполучення на непредикативні і предикативні, залічуючи підмет і присудок до словосполучень. Основним аргументом ці вчені висувають те, що між підметом і присудкам – зв’язок узгодження, типовий і для інших словосполучень. Учені, які дотримуються думки, що ця пара не є словосполученням, доводять, що зв’язок підмета і присудка не такий, як у звичайному узгодженні: на противагу узгодженню в словосполученні, де одна форма підпорядковується іншій, предикативний зв’язок має двосторонній характер – він сполучає такі два компоненти, які однаковою мірою передбачають одне одного. Тому й не можна підмет і присудок вважати словосполученням. Словосполучення тільки називають предмети та їх ознаки, але не вказують на час, спосіб їх прояву, тобто не мають значення предикативності, типової для речення, структурною основою якою є підмет і присудок.

Таким чином, поєднання підмета і присудка є не словосполученням, а реченням. Такий погляд у науці тепер висловлює більшість дослідників.