Запитання. Як пояснити, що перед сполучником і в реченні «Мабуть, приїжджав письменник у село і хтось розповів йому цю історію» не слід ставити кому? На яке правило «Українського правопису» можна послатися, обґрунтовуючи це?

Відповідь. Наведене речення є складносурядним, утвореним двома простими. Щоб розв’язати це питання, треба з’ясувати, чи стосується слово мабуть, яким починається складне речення, тільки першого простого чи обох. Мабуть однаково стосується обох простих. У § 117 «Українського правопису» (примітка 2) сказано: «Якщо в складному реченні із сполучниками і, та ( = і) є спільний другорядний член…, то кома перед сполучниками не ставиться» (с. 155). Та сама думка висловлена в «Довіднику з українського правопису», де зазначено, що кома не ставиться «між двома сурядними реченнями, з’єднаними сполучником і (й), та ( = і), якщо вони мають спільний член, що стосується обох простих речень» (А. А. Бурячок, Л. С. Паламарчук, В. М. Русанівський, Н. І. Тоцька. Довідник з українського правопису. К., «Радянська школа», 1973, с. 148). Тут же серед прикладів наводиться речення, аналогічне тому, що нас цікавить: «Мабуть, батько дужче посивів і мати ще дужче зігнулася» (складносурядне речення, яке складається з двох простих і починається словом мабуть, що стосується кожного з цих простих).

Проте в обох формулюваннях ідеться про спільний член речення, але мабуть – вставне слово, а вставними, як відомо, називаються слова, що граматично не зв’язані з реченням і, отже, не є членами речення.

Очевидно, ці формулювання треба було б уточнити, додавши вказівку і про вставні слова, як це зроблено в довіднику з російської пунктуації, де є спеціальний пункт про те, що кома в складносурядному реченні не ставиться перед сполучником і, коли з’єднувані ним прості речення мають спільне вставне слово. (Див.: К. И. Былинский, Д. Э. Розенталь. Трудные случаи пунктуации. М., «Искусство», 1961, с. 133).