Усі українські чоловічі прізвища типу присвійних прикметників із суфіксами -ів, -ов, -ев, -ин, -ишин у сучасній літературній мові цілком субстантивувалися й відмінюються в однині, як іменники (за винятком орудного відмінка), а в множині зберегли прикметникові форми, за винятком називного відмінка (Войцишина, Войцишину (Войцишинові), Войцишина, Войцишиним, на Войцишині; Войцишини, Войцишиних, Войцишиним, Войцишиних, Войцишиними, на Войцишиних). Отже, треба писати: «зошит Войцишина Петра».

Відповідні жіночі прізвища, як такі, що закінчуються на приголосний, не відмінюються. З огляду на це слід писати: «зошит Войцишин Ніни».