Ім’я Євгенія, або рідше вживане Євгена, запозичене з грецької мови, де воно означало «благородна». В розмовній мові це ім’я має відповідники Ївга, Югина, Женя. Як відомо, грецькі імена запозичені й іншими європейськими мовами, зокрема французькою. В кожній мові запозичене з іншої ім’я дістає своє забарвлення. Виникає питання: а як передавати відповідне ім’я іноземки українською мовою? У формі, властивій нашій мові, чи так, як воно звучить на батьківщині його носія? Очевидно, правильніше буде останнє. Наприклад, ім’я визначної діячки міжнародного жіночого руху і всесвітнього руху боротьби за мир французького фізика Коттон нам відоме у формі Ежені. І ми це сприймаємо нормально. Навпаки, не зовсім виправданим видається переклад назви відомого твору Оноре де Бальзака як «Євгенія Гранде». Якщо стати на цей шлях, то герой твору Ромена Роллана Кола Брюньйон називався б в українському перекладі Микола Брюньйон, а французький поет, автор «Інтернаціоналу» Ежен Потьє – Євгеном Потьє і под.

Але цього ж ніхто не робить, і тому окремі відхилення від усталеної традиції слід розглядати як небажані.