Прикладки, виражені іменниками, які означають назви міст, узгоджуються з пояснюваною родовою назвою в усіх відмінках, наприклад: у місті Одесі, під містом Ригою, до міста Дніпропетровська, у місті Алма-Аті, у місті Ашхабаді та ін.

У географічній літературі, в офіційних документах і повідомленнях прикладки – найменування міст часто зберігаються у формі називного відмінка при родових назвах, наприклад: Українська Радянська Соціалістична Республіка з центром Київ.

Не узгоджуються з пояснюваною родовою назвою в формі непрямого відмінка (тобто залишаються у формі називного відмінка) прикладки, що означають назви озер, бухт, гір, залізничних станцій, планет (крім тих випадків, коли власна географічна назва має форму прикметника), наприклад: до озера Байкал, на горі Ельбрус, до станції Харків, на станцію Жмеринка; не узгоджуються назви сіл, якщо форма роду або числа пояснюваної родової назви не збігається з формою роду або числа власної назви, наприклад: до села Зелена Долина; не узгоджуються назви таких невеликих населених пунктів, як виселок, аул, кишлак, застава, наприклад: у виселку Янівка і т. д. (Див.: Б. М. Кулик, Курс сучасної української літературної мови, ч. II. К., «Радянська школа», 1965, с. 63).

Назву селища міського типу можна прирівняти до назви міста, і тому є підстави узгоджувати назву Криве Озеро з родовою назвою: у селищі міського типу Кривому Озері. Проте із стилістичного погляду, мабуть, краще вжити цю назву в називному відмінку – щоб уникнути великого збігу іменників у місцевому відмінку (у селищі Криве Озеро). Отже, практично можна вжити обидва варіанти.