Запитання. Яка назва села правильна – Задонецьке чи «Задінецьке»? Адже відомо, що й у відкритому складі – під впливом більшості форм з і в закритих складах – може стояти і: стілець, бо стільця, «Дінець», бо Дінця. Виходить, що село «Задінецьке» – від слова «Дінець». Тим часом на штампі школи – Задонецька. Чим це пояснити?

Відповідь. У довіднику «Українська РСР. Адміністративно-територіальний поділ» (К., 1969) назва села, про яку йдеться, зафіксована у формі Задонецьке (т. І, с. 419). Цей довідник виданий Президією Верховної Ради УРСР, і всі наведені в ньому назви є офіційними й загальнообов’язковими.

З теоретичного погляду таке написання теж є цілком виправданим. Адже в слові Задонецьке в усіх відмінках о стоїть у відкритому складі, і тому немає ніяких підстав для чергування його з і, як це буває тоді, коли діє явище аналогії. Як відомо, явище аналогії – це вплив одних елементів мови на інші однорідні чи споріднені з ними, внаслідок якого рідше вживані, менш численні й через те менш впливові елементи змінюються за зразком більш впливових. Наприклад, у слові кінець вимовляється й пишеться і у відкритому складі за аналогією до форм інших відмінків – кін-ця, кін-цем, кін-ців та ін. (Див.: Є. В. Кротевич, Н. С. Родзевич. Словник лінгвістичних термінів. К., Вид-во АН УРСР, 1957, с. 13).

Але це явище не є регулярним і всеохоплюючим: адже в слові гонець о лишилося, хоча в інших відмінках виступає і (гінця, гінцем і т. д.), а в слові з тим самим коренем, що й кінець, – доконечний – пишемо о, а не і.

Отже, в слові Задонецьке чергування не могло відбутися ні за яких обставин, ніяких умов для виникненні аналогійних процесів у ньому немає (другий склад у всіх відмінках є відкритим), а чергування з і за аналогією до Дінця відбутися не могло, бо вирівнювання йде в межах одного слова (пор.: кінець – кінця, кінцем, але доконечний).

Тепер щодо вихідної форми назви річки Дінця. Очевидно, в цьому слові в називному відмінку теж не відбувається зміна звука о (за аналогією до інших відмінків) на і. Принаймні і в «Українському правописі» (К., Вид-во АН УРСР, 1960, с. 209), і в «Російсько-українському словнику» (К., «Наукова думка», 1968, т. І, с. 309), і в «Орфографічному словнику української мови» (К., «Наукова думка», 1975, с. 187) фіксується форма Донець.