В українській мові з давніх часів узвичаєно було називати дружиною будь-кого з подружжя – чоловіка або жінку. Правда, в нашому столітті назва дружина частіше вживається щодо жінки, а стосовно подружжя – особи іншої статі – назва чоловік (хоча останнє й створює деяку незручність і часом спричиняється до неточності в слововживанні: адже таким самим, словом називають і дорослу особу чоловічої статі, навіть якщо вона й не одружена).

Отже, слово дружина в значенні «член родини» – це один з подружжя, жінка або чоловік; оскільки щодо чоловіка воно вживається рідше, то інколи сприймається як архаїчне.