Запитання. Серед деяких словесників поширена думка, що батьківщина – синонім до слова вітчизна, а батьківщина – до слова спадщина. В науковій літературі та діловій мові вживається слово спадщина. Чи можна вважати, що слово батьківщина поступово втрачає значення «спадщина після батька» і стає синонімом тільки до слова вітчизна?

Відповідь. Слово батьківщина має кілька значень. По-перше, воно означає країну стосовно до людей, які народилися в ній і є її громадянами; по-друге, вживається переносно, означаючи місце зародження, походження або виникнення чогось. У цих двох значеннях слово батьківщина вживається з наголосом на першому або на передостанньому складі.

Тільки з наголосом на першому складі вживається слово батьківщина в значенні «спадщина від батьків» (взагалі) і зокрема «спадковий маєток». Звичайно, останнє значення тепер сприймається як застаріле (і це відбито в словниках). Та й слово батьківщина в значенні «спадщина від батьків» нині вживається набагато рідше (тільки в художній літературі, розмовній мові). Натомість активно виступає слово спадщина – офіційний юридичний термін.

Отже, справді, в значенні «майно, успадковане від батьків» слово батьківщина вживається дедалі рідше, хоч, звичайно, лишається стилістичним синонімом до слова спадщина.