Кожне з цих слів (жаль, шкода) має кілька значень. Очевидно, питання про правомірність вживання одного з них виникає в тих випадках, коли вони виступають як присудки і з тим самим значенням: коли йдеться про співчуття до когось, наприклад: «Жаль стало батька» (М. Коцюбинський) і «Шкода стало батька»; коли йдеться про шкодування з приводу втрати чогось чи можливості втратити щось, наприклад: «Жаль прогаяного часу» і «Шкода прогаяного часу»; у значенні «доводиться шкодувати» – із сполучниками що, якщо або без них, наприклад: «Жаль, що він не прийде» і «Шкода, що він не прийде» та ін.

У таких значеннях однаково поширені обидва слова.