Кількість термінів у розвинених мовах
багатократно перевищує чисельність загальновживаних слів і
досягає зараз кількох мільйонів лексичних одиниць. І ця
величина невпинно зростає.
Термінологічні одиниці надходять до мови різними
шляхами. Перший шлях — надання статусу термінів
загальновживаним лексичним одиницям рідної мови. Такий варіант
утворення термінів не завжди є позитивним, оскільки тут часто мають
місце переосмислення, метонімічне перенесення, коли слову
приписується нове значення (наприклад, терміни «плече»,
«голова», «ланцюг» тощо). З метою диференціації подібних
лексичних одиниць терміни часто змінюють форму написання,
вимови, відмінювання, наголосу.
Більш популярним та виправданим є шлях утворення
термінів шляхом запозичення з інших мов. На різних етапах
становлення суспільства терміни запозичуються з різних мов, що
зумовлюється різними історичними умовами. Так, музична та
комерційна термінологія провідних європейських мов є, в
основному, італійського походження (леґато, адажіо, анданте,
банк, авізо, лоро, альпарі), театральна та поштова —
французького (антракт, партер, афіша, кур’єр, бандероль), спортивна —
англійського (футбол, спорт, чемпіон, ринґ). Навігаційна
термінологія в українській, російській, англійській та деяких
інших мовах складається, в основному, з голландських
лексичних елементів (рос. киль, рубка, боцман]. Загальнотехнічна,
реміснича та військова термінологія багатьох слов’янських мов
має численні запозичення з німецької мови (верстат, кронппейн,
еркер, плац бруствер, фельдфебель, штандарт).
9 Особливий тип запозичень — вживання слів і
словотворчих моделей грецької та латинської мов. Такі терміни
утворювалися на різних етапах розвитку мови і в різних терміно-
сферах. Церковна термінологія у народів, що сповідують
католицизм, складається, в основному, з латинських
елементів, у православних народів — з грецьких. В деяких субмо-
вах не завжди можна віддати перевагу будь-якій одній мові.
Надто у теперішній час нові терміни нерідко утворюються
за змішаним типом; один корінь грецького походження,
інший — латинського (наприклад, слово «термінологія»
складається з латинського елемента terminus — межа, та грецького
Ло’уо? — наука).
Необхідно зазначити, що цілком нові терміни, як правило,
не «вигадуються». За всю історію розвитку науки та техніки
можна навести лише кілька випадків такого утворення
термінів.
Як окремий випадок термінотворення можна навести шлях
запозичення одиниць з інших наукових сфер. При цьому
термін нерідко набуває нового значення (наприклад,
«морфологія» у мовознавстві та біології; «мовлення» у мовознавстві,
риториці, психології, фізіології та медицині).