Д'яков А. С., Кияк Т. Р., Куделько 3. Б. - Основи термінотворення: семантичні та соціолінгвістичні аспекти

1.2. ПРОФЕСІОНАЛАМИ ТА НОМЕНКЛАТУРНІ НАЙМЕНУВАННЯ. 1.2.1. ПРОФЕСІОНАЛІЗМИ

Проблема розмежування професійної
лексики та термінології залишається досить складною. Одні
лінгвісти ставлять знак рівняння між ними, інші їх чітко
диференціюють, треті кажуть про наявність деяких спільних рис між ними.
Перший погляд представляє М. М. Шанський, який
стверджував, що професіоналізми означають спеціальні поняття,
знаряддя чи продукти праці, виробничі процеси, тому їх
називають також термінами [Шанский 1972, с. 124].
Даний підхід можна зрозуміти, якщо врахувати той факт,
що спільними рисами для термінології та професійної лексики
є спеціалізація значення та утворення на даній основі
специфічних лексико-семантичних систем, обмеження кількості
користувачів даною лексикою і сфер вживання.
Ці дві спроби чітко розмежовують М. Д. Степанова та
1.1. Чернишова, які вважають, що професійний словник за
своїм складом пов’язаний головним чином з архаїчною лексикою
старих ремісничих та спеціальних занять, котрі виникли в
різні періоди пізнього середньовіччя (корабельна та навігаційна,
гірничодобувна, мисливська справи тощо) [Степанова, Черньг-
шева 1962, с. 216]. Логічним вважається, що розвиток
машинного виробництва, нової техніки істотно звузив сферу
професійних субмов. Але прихильники даного погляду є занадто
категоричними в тому, що професіоналізми відрізняються
більшою емоційністю порівняно з термінами, що термінологічні
одиниці є точнішими. Недостатньо аргументованим є також
твердження про територіальну обмеженість професійної
лексики.
Найпослідовнішою є концепція про номінацію найдавніших
спеціальних понять, котрі належать до трудової та виробничої
діяльності, термінами та існування у зв’язку з цим відповідної
14 термінології. Таким чином, проблема більшої архаїчності
професійної лексики втрачає свою релевантність. С. Д. Шелов
справедливо відзначає, що спеціальна лексика трудової діяльності
часто випереджає спеціалізацію та професіоналізацію праці; у
цьому розумінні терміни як спеціальні, тематично обмежені
позначення здаються не новішими, а, навпаки, давнішими за
професійну лексику [Шелов 1984, с. 80].
Доцільним є розмежування професіоналізмів і термінів, котрі
разом становлять поняття спеціальної субмови. Межуючи одне
з одним, терміни, проте, мають більш впорядкований та
нормалізований характер, у той час як професіоналізми є
напівофіційними лексичними одиницями, які вживаються вузьким
колом фахівців, причому, переважно в розмовній мові.
Незважаючи на ці істотні відмінності, між цими двома сферами
лексики існує безперервний взаємообмін, і професіоналізм може
існувати також і як синонім терміна,

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.