Терміни — це не особливі слова, а лише
слова в особливій функції. Особлива функція, в якій виступає
слово,— це функція назви… Між тим, науково-технічний термін є
неодмінною назвою поняття [Винокур 1939, с. 5—6]. В. В. Вино-
градов виділяє ще одну важливу їх функцію — дефінітивну
[Виноградов 1947, с. 12—13]. Дана функція термінів не є
властивою іншій Групі лексичних одиниць професійної субмови,
що має функцію найменування. Тут ідеться про номенклатурні
утворення, які нерідко включаються до складу
термінологічних словників і помилково приймаються деякими лінгвістами
за терміни (наприклад, номеии «Ту-144», «Мерседес-Бенц-250»,
«Електрон Ц-380-Д» тощо).
До номенів, як відомо, належать назви різних видів
обладнання, машин, типів конструкцій, марок виробів тощо.
Номенклатура є проміжною ланкою між термінами та власними
назвами [Лейчик 1974, с. 24],
Номен виступає як відносно довільний «ярлик» предмета,
конвенційно «прикріплений» представниками відповідної
галузі знання, який не претендує на розкриття чи принаймні
часткове відображення його у формі лексичного значення.
Разом з тим, розв’язання проблеми нормалізації
номенклатурних утворень не належить в цілому до компетенції лінгвістики.
Норми у сфері оригінальних знаків, символів, номенклатур не
мають безпосереднього узгодження з нормами мови (тут не
йдеться про орфографію) та встановлюються не лінгвістами, а
виключно фахівцями даної галузі науки й техніки.