Мова чутливо реагує на всі процеси, які
відбуваються у суспільстві. Контакти з носіями інших мов, зміна
релігії, орієнтація на певну країну-еталон, побудова
писемності, розробка або реформа правопису, розробка
науково-технічної та суспільно-політичної термінології тощо — всі ці процеси
у більшій чи меншій мірі залишають відбиток на розвитку мови,
яка, в свою чергу, зазнає помітного впливу всіх названих вище
факторів.
Протягом останніх років дослідженню мовних
інтерференцій надавалося дуже значної уваги, проте чіткої класифікації
цих явищ ще не створено. Частіше за все увага приділялася
лише підсвідомим інтерференціям, або, в кращому випадку,
свідомі та підсвідомі мовні інтерференції розглядалися окремо
одна від одної.
Та все ж таки, свідомі та підсвідомі інтерференції — це
явища, аналогічні одне одному. Тому класифікація мовних
інтерференцій як явищ соціолінгвістики повинна виглядати таким
чином, аби вона охоплювала обидва види.
Проте такі заходи, як мовне будівництво (планування) за
своєю природою мають дуже багато спільного з природою
підсвідомих інтерференцій, пов’язаних, зокрема, з мовними
27 контактами. Це явища майже аналогічні одне одному. Тому ми
вважаємо за доцільне розглядати мовне планування як один з
видів мовних інтерференцій.
До того ж, різні суспільні явища по-різному впливають на
ті чи інші аспекти мови, насамперед на фонетику, синтаксис,
лексику, писемність, у меншій мірі — на морфологію.
Тому, на наш погляд, можна було б запропонувати таку
класифікацію, яка б охоплювала, з одного боку, всі фактори
зовнішнього впливу на мову, а з іншого — аспекти мови, на які
цей вплив діє.
Отже, згідно з цією класифікацією, мовні інтерференції
можна класифікувати як за екстралінгвістичним, так і за
лінгвістичним принципом. Перший тип класифікації залежить
від психолінгвістичних та соціолінгвістичних умов та
факторів. Другий — від того, в якому аспекті мови спостерігається
свідоме або підсвідоме втручання у природний хід розвитку
мови.
Звідси можна дати визначення мовним інтерференціям як
соціолінгвістичному явищу. Отже, мовні інтерференції — це
вплив на мову зовнішніх екстралінгвістичних факторів.
Отже, згідно з цією класифікацією, всі мовні інтерференції
можна розділити на підсвідомі та свідомі. Перший тип
інтерференцій полягає у природному впливі однієї мови на іншу
(субстрат, суперстрат, адстрат та інші типи мовних контактів),
в той час як другий тип — це штучне втручання у розвиток
мови (мовне будівництво або мовне планування). Обидва види
можна класифікувати як за лінгвістичним, так і за
екстралінгвістичним принципом. Перший принцип класифікації залежить
від того, в якому аспекті мови спостерігається штучне
втручання у природний хід розвитку мови. Другий — від
соціолінгвістичних умов та факторів — релігійних, які пов’язані з
розповсюдженням світових релігій, та політико-економічних,
пов’язаних з політичною орієнтацією та торгівлею.
Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.
Попередня: 2.2. МОВНА АДАПТАЦІЯ ТА МОВНЕ ПЛАНУВАННЯ