Запропонована вище класифікація концепцій
яачення в деякому відношенні умовна — багато лінгвістів
торкаються інколи й інших теорій, та їх погляди не визначаються
тільки в рамках умовної підгрупи. Будь-яка концепція
значення торкається низки інших важливих мовних категорій,
зокрема «зміст», «розуміння», «поняття».
Особливо гострі суперечки ведуться навколо проблеми
співвідношення між значенням і поняттям. У цьому питанні ми не
є прибічниками безумовного розмежування цих категорій, тобто
віднесення значення тільки до проблем мовознавства, а
поняття — А° логіки. Скоріше, навпаки: ми підкреслюємо їх
постійний і безпосередній зв’язок, взаємозбагачення,
взаємопроникнення, що є однією з умов розвитку і збагачення знань про
об’єктивну дійсність, оскільки, за словами Л. В. Уварова,
«поняття» також є образами, відбитками об’єктивної реальності
[Уваров 1967, с. 86]. П. В. Чесноков справедливо підкреслював,
що логічні та семантичні форми «існують в нерозривній
єдності, як дві сторони єдиного процесу організації думки, що
відбувається в одній сфері мовного мислення. Логічні форми як
універсальні способи побудови думки, як спільні структури
одиниць мислення завжди реалізуються в більш часткових,
національних за природою структурах думки, пов’язаних з
особливостями граматичної будови конкретних мов,— у семантичних
формах мислення» [Чесноков 1984, с. 4].
Якщо спробувати виділити головні напрями в лінгвістичних
роботах відносно взаємовідносин цих двох категорій, то
можна синтезувати такі погляди:
1. Значення і поняття є об’єктами різних наук [Фо-
мина 1983, с. 22].
2. Значення є ідентичним поняттю (див.
класифікацію теорій значення).
3. Значення за обсягом більше, ніж поняття,
оскільки включає конотативні, оціночні, суб’єктивні та інші
складові [Аллендорф 1977, с. 21 — 22; Арнольд 1973,
с. 102-116; Кльїчков 1961, с. 100-121; Попова,
Стернин 1984, с. 27].
4. Значення складає частину поняття, притому
найсуттєвішу; значення є «спрощеним поняттям» [Солн-
цев 1971, с. 107].
З лінгвістичної точки зору можна погодитися з тим, що
мовне значення є вихідним базисом створення поняття, тобто
Иого…частиною’ Щ° прямує до рівноправ’я, але не досягає цієї
^здіїг оскільки всі поняття, у тому числі й наукові,
еволюціонують, постійно розвиваються та вдосконалюються.
Різниця між значенням і поняттям лексичної одиниці віди
грає істотну роль в лексикографії, зокрема при побудові ста^
тей тлумачних та енциклопедичних словників. Значення, на наїц
погляд, не слід розуміти як щось раз і назавжди заздалегідь і
чітко задане, окреслене, обмежене. Тому, доповнюючи й
уточнюючи наведене вище наше розуміння лексичного значення,
відмітимо, що функціонуючи в мові й формуючи ядро поняття,
значення є відносно гнучкішим інструментом пізнання й
відображення дійсності, одночасно в процесі своєї еволюції
впливаючи на різні мовленнєві вживання лексичної одиниці,
збагачуючи нерідко при цьому інтенсіонал поняття й
уточнюючи внутрішню форму відповідного слова.