Д'яков А. С., Кияк Т. Р., Куделько 3. Б. - Основи термінотворення: семантичні та соціолінгвістичні аспекти

4.2. ЕТИМОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТ ЗОВНІШНЬОЇ ФОРМИ

Етимологічний аспект зовнішньої форми
термінів полягає у способах термінотворення (заповнення лакун) —
прямому запозиченні терміноелементів чи їх перекладі.
Переклад терміноелементів, у свою чергу, теж має кілька різновидів:
калькування, карбування нових слів, творення словосполучень,
надання наявним словам нових значень. При цьому слід
зазначити, що калькування займає проміжне місце між прямим
запозиченням та перекладом терміноелементів: при калькуванні
внутрішня форма запозичується, а зовнішня форма
перекладається. Це особливий засіб асиміляції, пристосування слів до
особливостей відповідної мови [Володина 1993, с. 39],
Спосіб заповнення лакун залежить насамперед від
конкретних обставин. Коли мовна громада хоче висловити поняття,
для якого нема відповідного слова у даній мові, то ця мова або
запозичує необхідне слово з іншої мови, або створює нове,
тобто можна запозичувати або одночасно форму та значення,
або лише значення [Columas 1989, с. 15]. Таким чином, нові
терміни можуть створюватись або за рахунок прямого
запозичення, або за рахунок виключно внутрішніх ресурсів, або
комбінованими методами (наприклад, через запозичення лише
внутрішньої форми).
При цьому слід відмітити, що етимологія та мотивація
(внутрішня форма) не є тотожними поняттями. Етимологія існує
поза синхронним станом лексичного значення, тому можна
підкреслити, що мотивація є поняттям синхронічним, а
етимологія — діахронічним [Кияк 1988, с. 12—13]. Тому є всі підста-
ви для запровадження таких понять, як етимологія без
мотивації та мотивація без етимології.
Так, пряме запозичення терміноелементів спирається
виключно на етимологію без мотивації (або з нульовою мотиваці-
103
єю) [Drozd, Roudn^ 1980, c. 39], через те що будь-яке запозич^
не слово перестає бути вмотивованим у мові-реципієнті. Втр^
чаючи свою внутрішню форму, воно стає непрозорим. У ви*
падку побудови нових термінів шляхом калькування — навпаки
має місце мотивація без етимології.
Особливо важливою мотивація є у випадку карбування
нових слів. Gajda визначив три типи мотивації термінів
залежно від трьох вищезгаданих способів термінотворення:
словотворча (морфологічна деривація), сполучна (деривація
шляхом складання основ та сполучень) та мериторична
(семантична деривація). Інколи зустрічається також фонетична
мотивація (ономатопея, тобто звуконаслідування) [Gajda 1990
с. 89-92].
Етимологія терміноелементів, за словами Е. Вюстера,
визначається залежно від походження їхньої зовнішньої форми.
Залежно від етимології Вюстер визначив чотири типи терміно-
елементів:
— корінні слова (Erbworter);
— іншомовні слова та запозичення (Fremd- und
Lehnworter);
— метонімічні слова (ubertragene Benennungen);
— абревіатури (Kurzworter) [Wiister 1985, c. 34 — 36].
Якщо нові терміни створюються шляхом прямого
запозичення, перед термінологами постають певні проблеми,
пов’язані з урахуванням цілої низки умов. Найголовніша з цих
проблем — джерело запозичення, тобто питання вибору мови, з
якої дане запозичення буде більш вдалим. Але мода на ту чи
іншу мову дуже часто також відіграє далеко не останню роль.
Якщо у минулому столітті такою мовою була французька, то
зараз у ролі «латини» виступає англійська мова. Навіть слова
греко-латинського походження інколи проникають у мови
народів світу через англійське посередництво.
Якщо іншомовні терміноелементи запозичуються з
урахуванням етимології, це дає можливість зберегти семантичний
зв’язок з усіма однокореневими словами. Справа в тому, що
кожна мова пристосовує чужі слова до особливостей своєї
фонетики та граматики, тому ігнорування цього принципу
часто призводить до втрати такого зв’язку. Так, різні шляхи
запозичення слів лінія та лайнер призвели до того, що ці слова
вже не сприймаються носіями української мови як однокоре-
неві. Проте є поодинокі випадки, коли греко-латинське слово в
його англійському або французькому варіанті стало
інтернаціональним та вживається в більшості європейських мов саме в
англійському або французькому графічному оформленні.
Наприклад, англійське слово service (сервіс) у німецькій мові
також виглядає як Service.
104
Інтернаціональні терміноелементи (в основному, греко-ла-
•ґйнського походження) та власномовні терміноелементи в
багатьох мовах співіснують як синонімічні дублети. Досить часто
існують «гібридні» слова, у котрих, наприклад, коренева
основа є латинською, а суфікс належить тій мові, з якої
безпосередньо зроблено запозичення [Лотте 1982, с. 64].

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.