Специфічним способом утворення нових
термінів є побудова вигаданих штучних слів без чіткої етимології
та вмотивованості. У європейських мовах таких слів досить мало:
газ, нейлон, кондак тощо. Проте абсолютно штучними та не-
вмотивованими їх теж не можна назвати. У більшості випадків
це були або гібридні слова, або мало місце штучне
перелицювання наявних слів живої мови [Будагов 1953].
Так, слово газ вигадав голландський вчений XVII ст. Ян
Баптист ван Гельмонт, скоріше за все, під впливом грецького
слова xdoq та німецького слова Geist (дух) [Шанский 1973, с. 100;
Вартаньян 1987, с. 67]. Англійське слово nylon побудовано,
скоріше за все, на основі якоїсь абревіатури (cf: лавсан) та
закінчення -on, характерного для назв хімічних речовин. Слово kodak
є онометопічним звуконаслідуванням шуму, характерного для
затвору фотокамери, коли він спрацьовує.
Проте в деяких мовах спосіб термінотворення за рахунок
винаходу штучних слів був у певний період досить
продуктивним. Свого часу Е. П. Свадост писав: «Що стримує людей
нашої епохи від вигадування цілком нових слів — нових за своїм
111 коренем — для нових понять?» [Свадост 1968, с. 207]. Найбіль*
шого розповсюдження цей спосіб набув у естонській мові зав.
дяки діяльності І. Аавіка та в івриті завдяки діяльності Еліезера
Бен-Єгуди. Зокрема, Свадост наводить приклад подолання, за
словами науковця, «комплексу зумовленості» в естонській мові.
Так, І. Аавік у міжвоєнний період запровадив у літературну
естонську мову кілька десятків штучних, створених ним
коренів, заповнюючи таким чином лакуни в лексиці естонської мова
Так, наприклад, для слова «кріль» в естонській мові вживалося
невдале сполучення kodujahes, тобто «домашній заєць», або
російське запозичення truss. Аавік запровадив нове слово
kiliilik, яке було дуже швидко засвоєно [Свадост 1968, с. 210;
Tauli 1968, с. 69]. Бен-Єгуда пропонував, виходячи зі
специфіки будови давньоєврейських коренів, конструювати нові
корені з невикористаних сполучень приголосних, хоча від цього
способу йому незабаром довелося відмовитись [Подольский 1985,
с. 7]. Бен-Єгуда сам вигадав сотні нових єврейських слів, які він
вживав у своїх Газетах; були також і інші досить продуктивні
словотворчі з його оточення, включаючи його старшого сина.
Винахід нових слів став чимось схожим на національний спорт і
практикувався письменниками у сучасній єврейській літературі
як у Палестині, так і в західній діаспорі [Rabin 1990, с. 31].
Проте Р. А. Будаґов стверджував, що вигаданих довільних
неологізмів, як правило, не буває в жодній з індоєвропейських
мов. Вигаданих слів… «нараховуються буквально одиниці, тому
вони й не можуть змінити загального становища… Якщо ж
прийняти до уваги те, що довільність навіть і цих трьох-чотирьох
слів може бути взято під сумнів.., то вийде, що вигаданих слів
в дійсності майже і зовсім не існує». Спроби штучної побудови
таких слів у естонській мові, за словами Р. А. Будаґова, «не
могли не закінчитися повною невдачею», бо термін
обов’язково повинен бути вмотивованим [Будагов 1953, с. 57—58\-
Е. П. Свадост, навпаки, вважає такий спосіб досить вдали*
[Свадост 1968, с. 210].
Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.