Пізніше роль «латини» стали відігравати
сучасні європейські мови — спочатку французька, а потім
англійська мова. Відповідно, вони також стали служити джерелом
поповнення інтернаціональної термінологічної лексики, поруч
з латиною та грекою, тому значна кількість міжнародних
термінів протягом останнього часу увійшла до інтернаціонального
лексичного фонду з цих та інших «нових» європейських мов
[Скороходько 1963, с. 60].
Французька та англійська мови серед усіх інших
європейських мов стали, фактично, найбільшими донорами у
новітній історії європейських мов, через те що вони
засвоїли латинську лексику в досить великому обсязі [Braun 1989,
с. 163]. У XX столітті на зміну французькій мові поступово
прийшла мова англійська, яка протягом останніх десятиліть
набула дуже широкої популярності та майже повністю
витіснила французьку мову з міжнародного спілкування.
Інтернаціональна лексика англійського походження подолала
межі європейсько-американського КІА та спостерігається зараз
у багатьох мовах світу.
Це можна пояснити кількома причинами. Головна з них
полягає в тому, що англомовні країни, насамперед СІЛА, до-
сягли величезних успіхів у економіці та поступово почали
впливати на весь інший світ, причому не лише на країни
третього світу, що розвиваються (деякі з них обрали
американську модель як зразок для наслідування), але й на
розвинуті країни Західної Європи та Японію. Це також частково
пов’язано з тим, що всі основні англомовні країни,
насамперед США та Велика Британія, опинилися серед переможців
у Другій світовій війні і, таким чином, вони у повоєнні роки
почали нав’язувати власні стандарти іншим, насамперед
переможеним, країнам. Англійська мова, тим самим, стала
сприйматися як мова переможців. До того ж, Британська
імперія була свого часу однією з найбільших імперій, яка
мала колонії в усіх частинах світу. Це також вплинуло на те,
що в усіх частинах світу зустрічаються країни, де англійська
мова є державною (офіційною), або, в крайньому разі,
однією з офіційних.
Ще одна головна причина широкого розповсюдження анґ-
лійської мови — це її надзвичайно проста граматика, завдяки
чому англійська мова за своєю простотою перебуває серед усі*
європейських мов поза конкуренцією.
116
Це, безумовно, не могло не відбитися на розвитку
національних терміносистем у мовах багатьох народів світу.
Особливо це стосується таких галузей науки як економіка та
інформатика. Англійська термінологія цих галузей послужила основою
для формування відповідних термінологій в інших мовах.
Проте англійська фахова та загальнонаукова термінологія
не позбавлена цілого ряду вад. Особливо це стосується
американської технічної літератури, на що свого часу звернув увагу
Е. Ф. Скороходько, а саме — на її засміченість жаргонізмами
та «термінами» дуже обмеженої сфери вживання (наприклад,
у межах однієї або кількох фірм), так званими trade names та
trade marks. Хоча такі псевдотерміни іноді поступово стають
справжніми термінами, набуваючи широкого
розповсюдження [Скороходько 1963, с. 63].
Ще одна вада терміноелементів-анґліцизмів, цілком
нормальних за своєю зовнішньою будовою та фонетичним
оформленням для англійської мови, але незвичних для носіїв інших мов,
полягає в тому, що слова греко-латинського походження через
складні фонетичні зміни в англійській мові досить часто
спотворюються. Це приводить до того, що латинізми та еллінізми,
що надходять в інші мови через посередництво англійської мови,
втрачають семантичний зв’язок з однокореневими словами, які
надійшли в ті мови безпосередньо з греки та латини. Такі
слова носіями мов-реципієнтів не сприймаються як однокореневі.
Особливо це стосується мов з нелатинською системою письма
або при чисто фонетичному принципі написання запозичень,
коли відсутнє єдине графічне оформлення.
Зараз у межах Європи, особливо Центральної Європи,
тенденція йде до того, що поруч з англійською мовою іншою
мовою міжнародного (або, точніше, регіонального)
спілкування стає німецька мова, що пояснюється величезним
впливом Німеччини та Австрії на даний реґіон. Це, безумовно,
відбивається на тому, що німецька мова через німецькомов-
ну літературу набуває поширення в науці й техніці та
впливає, таким чином, на національні терміносистеми. Німецько-
анґлійський білінгвізм є, безумовно, явищем позитивним
порівняно з безмежним пануванням англійської мови, не да-
*очи можливості останній перетворитися на свого роду ложе
Прокруста у процесі формування національних
терміносистем, бо галузеві фахівці з даного регіону, володіючи як
німецькою, так і англійською мовами, або, в крайньому разі,
маючи справу як з німецькомовною, так і з англомовною
літературою, мають можливість порівнювати відповідні німецькі
т* англійські еквіваленти та вибирати як зразок для побудови
Нових термінів у рідній мові найбільш вдалий варіант.