Етимологічний принцип написання включає
в себе два аспекти — збереження історичного написання та
орфографічна трансплантація.
Стосовно інтернаціональних елементів етимологічний
принцип написання полягає насамперед у збереженні
оригінального написання як інтернаціональних елементів та неінтернаціо-
нальних запозичень греко-латинського походження, так і
запозичень з сучасних мов.
Особливо помітно це в мовах з латинською графічною
основою, що поширені в межах європейського ареалу, де існує
давня традиція зберігати оригінальне написання мови-проду-
цента. Цей феномен носить назву орфографічна міжмовна
інтерференція, або орфографічна трансплантація [Суперанская
1978, с. 25]. Вона дуже розповсюджена серед більшості латино-
писних народів світу, коли є намагання зберегти оригінальне
написання чужомовних власних назв та деяких варваризмів.
«Питання про те, як має читати, наприклад, англієць Мііапо,
Paris, Budapest, Krakow, Kecskemet тощо надається навичкам
читачів та правилами читання, як правило, не регулюється»
[Реформатский 1960, с. 96].
У європейських мовах значний шар інтернаціональної
лексики становлять слова грецького та латинського походження.
Причому, якщо мови Східної Європи (слов’янські,
фінно-угорські тощо) намагаються зберегти саме вимову при сильних
відхиленнях від оригінального написання, мови Західної Європи
(романські та частково Германські), навпаки, тяжіють до
збереження оригінального написання. Найкращим чином
латинське написання збереглося в англійській та французькій мовах
[Nedobity 1989, с. 174].
В англійській мові, в якій взагалі етимологічний принцип є
властивістю національної орфографії, такі намагання
проявляються, наприклад, у словах грецького походження, які
передаються з досить великою точністю за допомогою традиційної
латинської транслітерації грецьких слів: грецька літера х
передається сполученням літер ch та вимовляється як [k]: school [sku:l],
character f kaenkto], chord [ko:d] тощо; літера ер — сполученням
літер ph, яке вимовляється як [f]: phone [f3un], photo [Тз*дзо],
physics ffiziks]; літера 9 — сполученням літер th, яке
вимовляться як [0]: cathedral [ka’Oiidral], mathematics [,mae0mu>’tiks]. Так
само грецька літера о завжди в англійській мові передається
літерою у: symbol, crystal, style, type тощо. Своє оригінальне
Написання зберігають також новітні запозичення з німецької,
Французької, італійської, іспанської та деяких інших мов: ersatz,
chance, agio, giro, еаи de Cologne, canon, junta тощо.
139 У німецькій мові правопис має трохи більше відхилень від
оригінального написання. Зокрема, якщо в англійській орф0^
графи літера су латинських словах повністю зберігається, то в
німецькій мові вона, як правило, замінюється літерами ZTa ?
залежно від вимови: Zentrum, Zirkel, Kapital, Kodex. 3 іншого
боку, латинське та, взагалі, іншомовне v всупереч німецькій
орфоепії вимовляється як [v] та ніколи не замінюється на w:
November, Aval, vakant, Venus. Французькі слова зберігають
своє оригінальне написання частково, залежно від часу їх
запозичення: Вйго (замість Bureau), але Friseur (замість Frisor),
Journalist Найчастіше оригінальне написання зберігається
серед англіцизмів, і особливо в економічній термінології, яка
перебуває під досить сильним впливом англійської мови: blue chip,
deadweight тощо.
Аналогічні орфографічні явища спостерігаються також у
мовах Близького Сходу, які користуються арабською
графікою (за винятком уйгурської), щодо єдиного в усіх мовах
написання слів арабського та перського походження. Те ж саме
можна сказати й про використання спільних ієрогліфів у
китайській, японській та корейській мовах.