З раннього дитинства людина невіддільно пов’язана
з мовою. Розпочинається прилучення дитини до краси
рідної мови з милих бабусиних казок і материнської
колискової пісні. Кожен день дає нам урок пізнання. І
завжди і скрізь наш учитель – мова.
За допомогою мови проникаємо в думи і почуття, які
хвилювали наших пращурів за тисячоліття до нас. Також
можна звернутися до далеких нащадків і передати їм у
мові найзаповітніше. Мова – найвірніший посланець із
минулого в сьогодення і з сьогодення у прийдешнє.
Завдяки її могутності не замулюється людський досвід. Це
схованка мудрості і невмирущості народу, найбільший
його дивосвіт, найвища духовність і коштовність.
Усі захоплюються працею Майстра – людини, яка
віртуозно володіє відповідним знаряддям. Є і майстри
слова, що досконало опанували найскладніше і найдиво-
вижніше знаряддя – мову. Такими майстрами стають
лише закохані у слово, лише ті, хто щоденно шліфує
його, досягає гармонії думки і слова. Вчімося повноголосся
і повноколосся слова в наших письменників,
мовознавців та інших, причетних до слова.
Прилучайся, юний друже, до мовної скарбниці
народу. Але це буде можливим за умови, якщо ти докладаєш
чимало зусиль для вивчення мовних надбань народу,
який творив їх упродовж сторіч навіть за страдницьких
З
обставин, виборював право збагачувати світову культуру
своїм словом, своєю відшліфованою до вершин мовної і
музичної віртуозності українською піснею. Пізнання має
початок, але не має кінця. Дороги пізнання ведуть
людину до мовних джерел, духовно збагачують нас і
роблять кожного неповторним.
У передньому слові висловимо вам, юні читачі, одну
корисну пораду. Частіше користуйтеся словниками, у
яких зібрано добірні зерна мови, виплекані численними
поколіннями. У словниках ви знайдете відповіді на
багато питань* що означає відповідне слово, як його
використовують у мовленні, наголошують, пишуть тощо. Без
“заглядання” у словники неможливе досконале
опанування мови.
Наші духовні засяти здобуваємо у праці. Опанування
рідної мови – це теж праця, але праця, осяяна любов’ю.
Про що розповідає пропонований довідник? Про
слово мовлене, а передусім – написане. Про правила
написання слів і вживання розділових знаків у реченнях. А в
післямові видатного українського мовознавця Василя
Німчука – про потребу дбайливого ставлення до рідної
мови і про напрямки вдосконалення українського
правопису.
Сподіваємося, що корисним буде читачеві і поданий
у довідникові короткий російсько-український словник.
Хочеться на початку нашої мандрівки сторінками
довідника побажати тобі, юний друже, більше
заприязнитися зі словом, проникнути в його незмірні глибини,
прагнути повсякчас удосконалювати усне й писемне
мовлення. Хай на цьому шляху стане порадником і наша
книжка!