Довідник з українського правопису. Ред. Вихованець І.Р.

Зміни приголосних при збігу їх. Зміна груп приголосних -цьк-,-ськ~, -зьк-, -СК-, -ПІК-, -ЗК-, -СТ-

1. Група приголосних -цьк- змінюється в -чч- при
творенні іменників із суфіксом -ин(а): вояцький –
вояччина, німецький – Німеччина, турецький –
Туреччина, але галицький – Галичина-.
2. Групи приголосних -ськ-, -ск- змінюються в -щ-
при творенні іменників із суфіксом -ті(а): віск –
вощина, ліска – піщина, пісок – піску- піщина,
полтавський – Полтавщина.
3. Групи приголосних -ск-, -шк- змінюються в -гц- при
творенні гфикметників та іменників із суфіксом -ан- (-яи-)’
віск – вощаний- вощанка; пісок – піску- піщаний,
дошка – дощаний
4. Групи приголосних -ск-, -ст- змінюються в гц,
група -зк- у -жч- при творенні багатьох форм дієслів
II дієвідміни: вереск – верещати, верещу, верещиш;
простити – прощати, прощаю, прощаєш, прощу,
але: простиш, простять; брязк – бряжчати – бряжчу,
бряжчиш
5. Групи приголосних -ськ-, -зьк- змінюються в -щ-,
-жч- перед -енко, -ук у прізвищах: Васько- Ващенко
– Ващук; Кузько- Кужченко
Примітка. У присвійних прикметниках від
власних імен із групами -ск-, -ськ- с на письмі
зберігається, а к переходить у ч: Параска – Парасчин, Ониська –
Онисьчин; -шк- дає гц: Мелашка – Мелагцин

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.