1. Д т, з, с, ц, //, //, ж, ш, ч подовжуються, а на
письмі позначаються двома літерами, коли вони
стоять після голосного перед я, ю, є, і в усіх відмінках
іменників середнього роду II відміни (крім Р
відмінка множини) знаряддя, знаряддю, на знарядді;
збіжжя; сторіччя; піддашшя, а також у похідних словах
гіпля- гіллястий та іп
Але знань, знарядь, піддаш, сторіч, угідь
Якщо в Р відмінку множини іменники середнього
роду закінчуються на -їв, подовження зберігається
почуттів, життів, відкриттів 2. Перед я, ю, і, є в усіх відмінках деяких
іменників чоловічого та жіночого роду І відміни (за
винятком Р. відмінка множини з -ей): суддя, судді,
суддю, суддів і т. ін.; стаття, статті, статтею (але в
Р. мн. -статей).
3. Перед ю в О. відмінку однини іменників жін.
роду III відміни, якщо в Н. відмінку основа їх
закінчується на один м’який або шиплячий приголосний
молодь – молоддю; ніч – ніччю; міць – міццю; сіль –
сіллю.
Але: молодість – молодістю; радість – радістю;
повість – повістю; матір – матір’ю.
4. Перед я, ю в прислівниках типу зрання, нав~
мання, спросоння, попідвіконню, попідтинню
5. Перед ю, є у формах теперішнього часу дієслова
лити\ ллю, ллєш, ллємо, а також у похідних- виллю,
наллю та ін.